У війні проти України у російського президента Володимира Путіна з’явився несподіваний союзник: спека і посуха в Європі.
Екстремальна спека та посуха чинять тиск на резервні системи, на які Україна покладається для забезпечення функціонування своєї економіки та інфраструктури в умовах, коли Росія атакує її порти, електростанції, залізниці та мости, повідомляє Newsweek.
Україна неодноразово адаптувалася, знаходячи альтернативні шляхи. Коли російські атаки зробили судноплавство по Чорному морю небезпечним, експорт зерна переорієнтували на залізницю, автомобільні дороги та Дунай. Коли російські удари пошкодили об’єкти електроенергетики, Україна збільшила імпорт електроенергії з Європи. Коли кількість опадів зменшилася, фермери перейшли на зрошення.
Але зараз ці альтернативи самі опинилися під тиском.
Росія націлюється на альтернативні маршрути України
Росія посилила атаки на інфраструктуру навколо Одеси та на альтернативні експортні маршрути України.
За даними, які наводить Newsweek, у липні в Україні було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портових об’єктах.
Росія також завдає ударів по інфраструктурі, що з’єднує Україну з альтернативними торгівельними маршрутами. 9 серпня російські війська завдали удару по мосту «Маяки», який з’єднує Одесу з Молдовою та Румунією. Американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що метою удару по цьому мосту, ймовірно, було перекриття сухопутного коридору, який Україна використовує для морського експорту.
Водночас посуха послабила Дунай — ще один важливий маршрут для українського експорту.
Аналіз, проведений World Weather Attribution, показав, що через антропогенні зміни клімату ймовірність виникнення умов з високим рівнем випаровування у Східній Європі в період з січня по червень 2026 року зросла приблизно в 40 разів.
Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький повідомив Reuters, що, якщо перебої триватимуть, на міжнародні ринки можуть не потрапити понад 30 мільйонів тонн зерна та олійних культур.
За словами Висоцького, залізничні та дунайські маршрути разом можуть пропустити лише близько третини пропускної спроможності чорноморських портів України.
Чергове випробування для енергетичної системи України
Така сама проблема виникає й в енергетичному секторі.
У 2024 році Росія різко посилила свою кампанію проти енергетичної інфраструктури України. До початку червня Україна втратила приблизно 9 ГВт генерації.
Під час хвилі спеки наступного місяця температура в Києві сягнула 34,4°, і оператор енергосистеми «Укренерго» запровадив аварійні відключення електроенергії в семи областях після того, як через вихід з ладу обладнання збільшився дефіцит електроенергії.
Україна дедалі більше покладається на європейську енергосистему, щоб компенсувати внутрішній дефіцит. За даними Newsweek, у лютому імпорт електроенергії зріс на 41% порівняно з січнем.
Однак європейська енергетична інфраструктура також вразлива до екстремальних погодних умов.
До липня Україна знову стала нетто-експортером електроенергії, а Угорщина — її найбільшим споживачем. Водночас угорська атомна електростанція «Пакш» була змушена скоротити виробництво приблизно до 10% від потужності, оскільки низький рівень води в Дунаї вплинув на роботу її системи охолодження.
Румунія стикнулася з подібними проблемами на своїй АЕС «Чернавода». Влада була змушена прибрати кам’яну перешкоду, провести днопоглиблення та використати чотири баржі, наповнені камінням, щоб перенаправити дунайську воду для охолодження АЕС.
11 серпня оператор станції попередив, що навіть попри надзвичайні заходи може бути змушений зупинити її останній діючий реактор.
Ці приклади показують, що частина інфраструктури, від якої залежить стійкість України, сама дедалі більше піддається впливу екстремальних погодних умов.
Через спеку і війну збільшується кількість пожеж
Досвід України з лісовими пожежами також ілюструє, як кліматичні умови можуть посилювати наслідки війни.
Супутникові знімки Спільного дослідницького центру Європейської комісії показали, що у 2024 році в Україні згоріло близько 965 000 гектарів — це більш ніж удвічі перевищує площу, що згоріла того року в усьому Європейському Союзі.
Більшість великих пожеж сталися поблизу лінії фронту під час спекотної та сухої погоди.
Рецензоване дослідження, опубліковане в журналі «Fire Ecology», показало, що підвищення температури та зменшення кількості опадів суттєво збільшили активність пожеж, особливо в центрі, на півдні та сході Україні.
Водночас атаки Росії створюють додаткові ризики. Через артилерійські обстріли та ракетні удари горять поля і пасовища, а доступ пожежників до них ускладнюють міни та нерозірвані боєприпаси.
Пошкоджені дороги та порушення роботи установ можуть ще більше затримати реагування на надзвичайні ситуації.
Водна криза на півдні України
Дефіцит води може стати ще більшою довгостроковою проблемою.
До руйнування Каховської греблі в червні 2023 року її водосховище забезпечувало 31 зрошувальну систему в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
У 2021 році ці зрошувальні системи допомогли зібрати близько 4 мільйонів тонн зерна та олійних культур.
Після руйнування греблі Міністерство аграрної політики і продовольства України попередило, що щонайменше 500 000 гектарів земель, позбавлених зрошення, фактично можуть перетворитися на пустелю.
Гребля була зруйнована, коли цей район перебував під російською окупацією. В її руйнуванні Україна звинуватила Росію, а Росія – Україну.
Каховське водосховище також було головним джерелом води для охолодження окупованої Росією Запорізької АЕС — найбільшого ядерного об’єкта Європи.
Після того, як водосховище спорожніло, для заміщення води використовували артезіанську воду, але її було недостатньо. Представник Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомив агенції Reuters, що споживання води різко зросте, якщо всі реактори знову запустять.
Росія теж стикається з кліматичними ризиками
Росія також вразлива до екстремальних погодних явищ.
У 2025 році в Ростовській області внаслідок заморозків і посухи було втрачено або пошкоджено збіжжя на площі близько 1 мільйона гектарів. Збитки виявилися настільки серйозними, що Москва підвищила рівень надзвичайної ситуації з регіонального до федерального.
Видання Newsweek зазначило, що в цьому контексті нещодавній російський аналіз виглядає особливо показовим.
10 серпня керівник Центру міжнародного агробізнесу та продовольчої безпеки при Російській президентській академії Анатолій Тихонов опублікував через державну інформаційну агенцію ТАСС статтю, в якій стверджував, що сільськогосподарські труднощі Європи можуть створити економічні можливості для Росії.
За його словами, Європа може стати більш залежною від імпорту українського зерна та продовольства з Південної Америки, США та Росії через зниження власних врожаїв, тож Москва має «можливість скористатися моментом».
Росія не може контролювати клімат Європи, але поєднання екстремальних погодних умов і атак на інфраструктуру України все ж може зіграти Москві на руку.
Україна роками будувала альтернативні маршрути та резервні системи, щоб зменшити вплив російських атак. Але зараз ці альтернативи стикаються з двома викликами одночасно: кампанією Росії проти критичної інфраструктури та більш спекотним, сухим і нестабільним європейським кліматом.