Коли я спускаюся Андріївським узвозом до Подолу, то на мить зупиняюся, щоб помилуватися вишуканим муралом «Відродження» французького художника Seth Globepainter та українського митця Kislow.
Його послання однозначне: йдеться про відродження України як нації. На долоні жінка тримає майбутнє, втілене в образі маленької дитини.
Вочевидь, митців значною мірою надихнула архітектура, зображена на фресках раннього Відродження авторства Мазаччо та П’єро делла Франческа. Тіло молодої жінки органічно переплітається з містом: романська арка переходить у її вбрання, а ліва рука турботливо пригортає будинки.
Не менш виразний сюрреалістичний мотив — дві козацькі голови, з яких виростають будівлі. Може, ці хлопці — архітектори?
«Із цією пані краще не зв’язуватися», — майнуло в мене.
Та, на жаль, вона не має засобів, щоб захистити киян від балістичних ракет. Адже єдиний сон, який українцям дарує «духовна місія унікальної російської душі», — вічний. А її підрозділам ППО залишається лише безпорадно дивитися на екрани радарів, поки ракети влучають у цілі.
І все ж її напружений, зосереджений погляд нагадав мені історію колишньої викладачки латини. У 2022 році вона вступила до українського війська і, за повідомленнями, стала однією з найкращих снайперок. Жінка з позивним «Panoushka» ліквідовувала російських загарбників із відстані до 1,6 кілометра — після того як вони вбили її коханого.
Італійський учений і філософ Джованні Піко делла Мірандола (1463–1494).
Якщо ж говорити про Ренесанс, то його сутність сформулював 1486 року італійський учений і філософ Джованні Піко делла Мірандола у своїй праці Oratio de Hominis Dignitate («Промова про гідність людини»), яка стала маніфестом гуманізму.
У ній цей блискучий юнак, якому ледь виповнилося 23 роки, писав, що Бог створив небесні сфери й земний світ, сповнений різноманітного життя. Однак Йому все ще бракувало істоти, яка могла б надати сенсу цьому творінню, з любов’ю милуватися його красою та благоговіти перед його величчю.
Та в небесній майстерні вже не залишилося прообразу, за яким можна було б створити людину. Тому Божественний Митець вирішив дарувати Адамові — «на відміну від усіх інших створінь, визначених і обмежених законами» — особливий привілей: «Бути вільним і гордим творцем власного єства [та] надати собі тієї форми, яку забажаєш. У твоїй владі опуститися до нижчих, тваринних форм життя; але власним рішенням ти зможеш піднестися до вищих чинів, чиє життя божественне».
Отже, за Піко, людська гідність полягала у свободі самовизначення. Навряд чи українці, які назвали повстання на Майдані Революцією гідності, знали про Піко. Проте діяли вони цілком у його дусі.
За дивним збігом, Піко народився 24 лютого. Для українців ця дата випалена в пам’яті темним тавром. Водночас саме цього дня вони масово вирішили боротися за право самим творити своє майбутнє.
Логотип Lacity Ukraine — одеського благодійного фонду та медіаагенції.
Хіба не дивовижно, що на прапорі й гербі роду Піко та його рідного міста Мірандоли бачимо ті самі два кольори, що й на українському прапорі?
На небесно-блакитному тлі зображено золотий шеврон у формі перевернутої літери V. У геральдиці він нагадує крокви даху й традиційно символізує захист, будівничих або віддане служіння. Годі й казати, якого глибокого значення ці поняття набули для українців.
Один із прикладів — Lacity Ukraine, одеський благодійний фонд і медіаагенція, що допомагає захищати незалежність України. Схоже, автори його символіки надихалися прапором Мірандоли: золоту крокву вони перетворили на літеру L.
Можливо, настав час установити Піко пам’ятник на Майдані. А якщо це станеться, нехай його відкриє мер Мірандоли.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.