Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило про викриття схеми відмивання нелегальних доходів та оголосило підозри посадовцям, які допомогли внести 150 мільйонів гривень застави за ключового фігуранта резонансного розслідування «Мідас».
Справа «Мідас»: НАБУ розкрило схему відмивання 150 млн грн на заставу
Як зазначив детектив бюро Михайло Романюк, під час масштабної спецоперації з викриття топкорупції правоохоронці задокументували діяльність групи, яка займалася введенням у легальний обіг коштів кримінального походження.
За матеріалами провадження, 150 млн грн готівки провели через ланцюжок рахунків фіктивних підприємств, аби забезпечити заставу за учасника угруповання в межах кейсу «Мідас».
За інформацією слідства, до оборудки були залучені заступник очільника Офісу Президента України, ексколишній нардеп, керівник правління та очільник наглядової ради державного банку, а також низка інших співучасників.
Для втілення задуму підозрювані задіяли державну банківську установу й рахунки пов’язаних фірм, ретельно координуючи та контролюючи кожен крок фінансової схеми.
«29 червня 2026 року підозрюваний у справі «Мідас» вийшов із СІЗО під 150 млн грн застави. Уже 19 серпня детективи НАБУ разом із прокурорами САП оголосили підозри особам, які забезпечили її внесення відмитими коштами.
Правопорушення кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Досудове розслідування триває», — поінформував Михайло Романюк.
Хоча офіційні органи не розкривають особу звільненого під заставу, медіа звертають увагу, що на оприлюднених слідством аудіозаписах неодноразово згадується ім’я «Герман».
Справа «Мідас»
У листопаді 2025 року НАБУ заявило про викриття масштабної корупційної схеми в «Енергоатомі» — найбільшому виробнику електроенергії в Україні. За версією слідства, її організував Тимур Міндіч, колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського.
Слідчі стверджують, що група впливала на ухвалення рішень у державному енергетичному секторі, зокрема в АТ «Енергоатом», і вимагала від контрагентів незаконну винагороду в розмірі 10–15% від вартості контрактів.
Серед фігурантів справи, за даними слідства, — посадовці та підприємці, зокрема член Національної комісії Сергій Пушкар, колишній директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов та ексзаступник голови Фонду державного майна Ігор Миронюк.
Слідство вважає, що учасники схеми впливали на кадрові призначення, закупівлі та фінансові операції в компанії.
У справі також фігурує Герман Галущенко. Після звільнення з посади його, за повідомленнями, допитали в НАБУ 21 листопада 2025 року.
15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетнути державний кордон. За даними Української правди, його зняли з потяга після того, як прикордонники отримали відповідні запити від НАБУ та САП.
16 лютого колишньому міністру енергетики Герману Галущенку офіційно повідомили, що він є фігурантом розслідування у справі про корупційну схему «Мідас».
У липні 2025 року Галущенко залишив посаду міністра енергетики та очолив Міністерство юстиції після урядових кадрових змін.
У квітні Українська правда оприлюднила нові аудіозаписи, які, за даними видання, можуть вказувати на причетність високопосадовців України та наближених до президента осіб до масштабної корупційної справи, пов’язаної з державним «Енергоатомом».
Опубліковані «плівки Міндіча» — перехоплені розмови, записані в липні 2025 року, — нібито зафіксували розмови Тимура Міндіча з колишнім радником президента Сергієм Шефіром, тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і менеджером будівельного проєкту, пов’язаного з елітним житловим комплексом поблизу Києва.
На одному із записів Міндіч і Шефір обговорюють колишнього міністра Олексія Чернишова, який на той момент перебував під слідством за підозрою в незаконному збагаченні. У розмові вони, ймовірно, згадують допомогу з внесенням застави в розмірі 120 млн грн ($3 млн), а також спільний «грошовий фонд».
Особливу увагу привернув запис розмови за участю Умєрова, який нині обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
На записі він і Міндіч обговорюють фінансування оборонної промисловості, міжнародні контакти та можливі кадрові зміни в українському керівництві, зокрема можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.