Іран розглядав можливість ударів по військових об’єктах США в Південно-Східній Європі та на Кіпрі, якщо президент США Дональд Трамп розширить військову кампанію, повідомила у вівторок, 18 серпня, Financial Times із посиланням на джерела, близькі до іранського режиму.
Як пише Financial Times, двоє співрозмовників видання повідомили, що іранські військові оцінювали можливість ударів по американських об’єктах у таких країнах, як Болгарія. Минулого місяця вона дозволила американським літакам-заправникам використовувати авіабазу Безмер.
За словами одного зі співрозмовників, серед можливих цілей для ударів у відповідь також був Кіпр. У березні британську авіабазу Акротирі на острові атакував безпілотник.
Окремо іранські військові вивчали можливість атак на підводні волоконно-оптичні кабелі в Ормузькій протоці в разі розширення конфлікту, повідомили джерела.
Тим часом переговори про відновлення судноплавства через Ормузьку протоку зайшли в глухий кут, а напруженість між Тегераном і Вашингтоном не спадає. У вівторок Трамп заявив, що наразі жодних переговорів чи розмов з Іраном «не ведеться і не заплановано».
Корпус вартових Ісламської революції та інші представники військового командування Ірану попередили, що в разі нової повномасштабної війни Тегеран може розширити географію атак. Якщо раніше стратегія Ірану передбачала удари по військових об’єктах США, енергетичних потужностях та іншій інфраструктурі на Близькому Сході, то тепер цілями можуть стати об’єкти далеко за межами регіону.
Минулого місяця іранські військові пригрозили й Великій Британії через те, що США використовують її військові бази. «Будь-яку базу, з якої завдадуть удару по території Ірану, вважатимуть законною ціллю», — заявили вони.
Іран розглядає удари у відповідь за межами Близького Сходу
За словами джерел, масштаб можливої відповіді Ірану залежатиме від дій Вашингтона.
Один зі співрозмовників повідомив, що іранський режим готує план розширення конфлікту на випадок, якщо Трамп виконає свої попередні погрози атакувати інфраструктуру Ірану.
Минулого місяця президент США заявив, що за кожну атаку Ірану на судно в Ормузькій протоці Вашингтон знищуватиме іранський міст або електростанцію.
Другий співрозмовник заявив, що Іран «нічим не обмежуватиме» свою відповідь на агресію США.
«Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиметься за будь-яку ціну, вийде за межі регіону й завдасть ударів і по Європі», — сказав він.
Іран уже демонстрував здатність створювати загрозу для цілей далеко за межами своєї території.
У перші тижні після того, як США та Ізраїль у лютому розпочали війну, Вашингтон звинуватив Тегеран у запуску кількох ракет у напрямку Дієго-Гарсії — спільної військової бази США та Великої Британії в Індійському океані, розташованої приблизно за 4 000 км від Ірану. За даними видання, жодна з ракет не долетіла до бази.
У березні Туреччина повідомила, що засоби ППО НАТО перехопили кілька балістичних ракет, запущених із території Ірану.
Того ж місяця безпілотник атакував британську авіабазу Акротирі на Кіпрі. Західні посадовці тоді припускали, що його запустило підтримуване Іраном угруповання, а не безпосередньо Тегеран.
За словами джерел, минуломісячний удар Ірану по американській базі в Йорданії, внаслідок якого загинули троє військовослужбовців США, став найточнішою далекобійною атакою Ісламської Республіки та засвідчив її здатність уражати віддалені цілі.
«Це було також сигналом для Європи: ракети можуть долетіти й до неї, тож вона має розуміти, яку позицію займати в цій війні», — сказав перший співрозмовник.
«Через дуже серйозну помилку, наприклад удар по нашій інфраструктурі, війна може вийти за межі регіону й поширитися на Європу».
Експерти сумніваються у здатності Ірану завдавати далекобійних ударів
Сідхарт Каушал, науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), назвав загрозу від іранських ракет для об’єктів у Європі та інших регіонах «реальною, але обмеженою».
За словами Каушала, Іран може застосувати балістичні ракети середньої дальності, зокрема серії «Шахаб», для ударів по американських об’єктах у Південній і Південно-Східній Європі. Водночас що більшою буде дальність, то складніше цим ракетам буде завдати значної шкоди.
Каушал припустив, що Іран може активніше залучати підтримувані ним регіональні угруповання, зокрема шиїтські збройні формування в Іраку, ліванську «Хезболлу» та єменських хуситів.
Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень заявив, що спроби Ірану завдати ударів по Дієго-Гарсії засвідчили наявність у Тегерана зброї з дальністю понад 2 000 км.
«Скільки саме таких ракет вони насправді мають — інше питання. Так само невідомо, чи готові вони використати хоча б кілька з них заради гучної демонстрації сили», — сказав Баррі.
Він додав, що ризик того, що ракети не долетять до цілі або їх перехоплять, може знизити ефективність таких атак. Особливо з огляду на те, що на великих відстанях забезпечити точність складніше.
В Ірані вимагають жорсткішого курсу щодо США
Домовитися сторонам досі не вдалося, і частина іранського керівництва побоюється, що Тегеран переоцінює власні можливості.
Водночас чимало прихильників жорсткої лінії переконані, що Вашингтону не можна довіряти: будь-яку майбутню угоду він може не виконати. На їхню думку, Іран має підвищити для США ціну протистояння, щоб змусити Вашингтон дотриматися зобов’язань за остаточною угодою.
Одним із прихильників такого підходу є колишній командувач Корпусу вартових Ісламської революції Мохсен Резаї. Минулого тижня верховний лідер аятола Моджтаба Хаменеї призначив його на найвищу в країні посаду у сфері безпеки.
Іранські аналітики розцінили призначення Резаї як сигнал про зміну балансу сил. На їхню думку, головного переговорника країни Мохаммада Багера Галібафа відсувають на другий план, оскільки шанси на тривалу угоду дедалі меншають.
«Іран надсилає чіткий сигнал: не домовитеся з Галібафом — матимете справу з Резаї, — сказав другий співрозмовник. — Послання просте: “Не грайте божевільного, бо я ще божевільніший”».
Як пише Financial Times, дипломатичні спроби відновити судноплавство через Ормузьку протоку й повернутися до переговорів про ширшу угоду, яка поклала б край війні, поки що не дали результату.