У Росії 63-річного Лева Шлосберга, заступника голови ліберальної партії «Яблоко», засудили до 11 років і одного місяця колонії за участь у дебатах та репост обкладинки газети. Шлосберг — один із небагатьох відомих противників війни Росії проти України, який вирішив залишитися в країні.
17 серпня суд у Пскові на північному заході Росії визнав його винним у неодноразовій «дискредитації» російської армії та поширенні «неправдивої інформації» про неї. Суд також на шість років заборонив Шлосбергу адмініструвати вебсайти, повідомляє Reuters.
Того самого дня Верховний суд Росії відхилив апеляцію партії «Яблоко» на недопущення до парламентських виборів, запланованих на 18–20 вересня. «Яблоко» було єдиною зареєстрованою російською партією, яка відкрито виступала за припинення війни.
Унаслідок цих двох рішень антивоєнну партію не допустили до виборів, а одного з її найвідоміших політиків фактично усунули з публічного життя. Десятки людей, які зібралися біля Верховного суду, затримали.
11 років за дебати й репост
Одне з обвинувачень ґрунтувалося на онлайн-дебатах Шлосберга з істориком Юрієм Пивоваровим, які відбулися в січні 2025 року.
Шлосберг закликав Росію та Україну негайно домовитися про припинення вогню. Пивоваров застеріг, що передчасне врегулювання може призвести до нової війни, і висловився за те, щоб Україна продовжувала боротьбу до перемоги.
Слідчі заявили, що запис дебатів, опублікований у російській соцмережі «Однокласники», «дискредитував» армію. Шлосберг наголошував, що не керував цим акаунтом і не завантажував туди запис.
Друге обвинувачення стосувалося репосту від 25 лютого 2022 року — наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Росії. У дописі була перша шпальта газети Daily Mirror, на якій зобразили поранену українку та президента Росії Владіміра Путіна.
Закон, що запровадив кримінальну відповідальність за поширення «неправдивої інформації» про російську армію, підписали 4 березня, тобто вже після появи репосту. Проте суд усе одно врахував цей допис, коли призначав Шлосбергу покарання — понад 11 років колонії.
Порушення під час розгляду справи були кричущими навіть за мірками російських політичних процесів. За даними Deutsche Welle, судові дебати розпочалися за відсутності всіх трьох адвокатів Шлосберга. Суд відмовився перенести засідання й призначив державного захисника, від послуг якого політик відмовився.
Під час призначення строку суд також урахував попереднє покарання — 420 годин обов’язкових робіт за нібито невиконання вимог, пов’язаних зі статусом так званого «іноземного агента».
Amnesty International назвала кримінальне переслідування Шлосберга помстою за реалізацію права на свободу вираження поглядів. Human Rights Watch закликала звільнити політика та звернула увагу, що до «неправдивої інформації» зарахували й фотографію пораненої мирної жительки України.
Псковський політик, який розслідував таємну війну Росії
Лев Шлосберг народився 1963 року в Пскові в родині вчителів. Він вивчав історію у Псковському педагогічному інституті, згодом працював учителем і соціальним працівником, а на початку 1990-х допоміг заснувати недержавний Псковський вільний інститут. Про це йдеться в біографічному матеріалі, опублікованому під час його перебування в СІЗО.
До партії «Яблоко» Шлосберг приєднався 1994 року. З 1996-го до 2023-го він очолював її псковське відділення, а згодом став одним із заступників голови партії.
На відміну від опозиціонерів, які зробили кар’єру в Москві, Шлосберг здобув відомість завдяки роботі в місцевій політиці, журналістиці та громадському секторі. Його двічі обирали депутатом Псковських обласних зборів: спочатку на 2011–2015 роки, а потім на 2016–2021 роки.
Шлосберг також був видавцем і редактором регіональної газети «Псковская губерния». Її публікації принесли йому загальнонаціональну відомість і ледь не коштували життя.
У серпні 2014 року, коли Кремль заперечував участь регулярних російських військ у боях на сході України, газета розслідувала поховання військовослужбовців псковської 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії.
За офіційною версією, військові загинули за нез’ясованих обставин. Однак зібрані докази свідчили, що їх убили під час неоголошеної воєнної інтервенції Росії на Донбасі.
Для Пскова це питання було особливо чутливим. Дивізія належала до найважливіших військових формувань регіону, а повідомлення про її втрати руйнували твердження Москви, нібито війна була суто внутрішнім українським конфліктом за участю місцевих «сепаратистів» і російських добровольців.
29 серпня 2014 року невідомі напали на Шлосберга біля його дому. Його доправили до лікарні зі струсом мозку, травмами обличчя та тимчасовою втратою пам’яті. Нападу передувала низка погроз і атак на журналістів, які намагалися з’ясувати обставини загибелі російських військових в Україні, повідомляє Комітет захисту журналістів.
За напад на Шлосберга нікого не притягнули до відповідальності.
У 2015 році депутати обласних зборів позбавили Шлосберга мандата після того, як він представляв інтереси громадської організації, що оскаржувала наданий їй статус «іноземного агента». Політик вважав це рішення політичною помстою. Наступного року він став першим лауреатом премії Бориса Нємцова за захист демократичних цінностей і знову здобув депутатський мандат на виборах до обласних зборів.
Виступи проти анексії Криму
Від самого початку Шлосберг виступав проти захоплення Криму Росією. В есе 2016 року «Кримський тупик» він описав, як російські війська блокували українські військові об’єкти перед проведенням референдуму в умовах окупації.
У подальшій передвиборчій програмі «Яблока» було прямо сказано, що Крим належить Україні, його анексія незаконна, а півострів має бути повернутий Україні. Для партії, якій усе ще дозволяли легально працювати в Росії, це була надзвичайно відверта позиція.
Після початку повномасштабного вторгнення Шлосберг і далі публічно виступав проти війни. Він називав її грою у «криваві шахи» й наполягав, що мир має передувати політичним змінам.
«Передусім ми маємо припинити вбивати людей, — сказав він під час дебатів, які згодом стали частиною кримінальної справи. — Якщо ми досягнемо миру, то повернемо собі свободу».
Репресивний тиск наростав поступово.
Російські суди неодноразово штрафували Шлосберга та його дружину Жанну за нібито «дискредитацію» армії. У червні 2023 року міністерство юстиції внесло його до реєстру «іноземних агентів». Цей ярлик у Росії використовують, щоб таврувати критиків влади та не допускати їх до політичного життя.
У 2024 році Шлосберга оштрафували за репост звернення Арнольда Шварценеггера до росіян про війну, оприлюдненого в березні 2022-го. Силовики провели обшуки в його помешканні та в домі його літнього батька.
У червні 2025 року Шлосберга затримали через дебати з Пивоваровим і помістили під домашній арешт. У грудні слідчі порушили окрему справу про «неправдиву інформацію», після чого політика перевели до СІЗО, де він залишався до оголошення вироку.
На відміну від інших відомих противників Путіна, зокрема Максима Каца, Шлосберг відмовився виїжджати з Росії. Він порівнював себе з Антеєм — персонажем давньогрецької міфології, який втрачав силу, коли його відривали від землі.
Антивоєнна позиція Шлосберга, яку гостро критикували українці
Попри критику окремих дій Кремля, позиція Шлосберга щодо війни Росії проти України викликає чимало запитань.
Після повномасштабного вторгнення він обстоював радикальний пацифізм і вимагав негайного та безумовного припинення вогню. В есе, опублікованому «Яблоком» у грудні 2024 року, Шлосберг стверджував, що спершу сторони мають припинити вогонь, а вже потім обговорювати питання територій, кордонів, санкцій та європейської безпеки.
Для українців проблема очевидна. Припинення вогню без вимоги вивести російські війська може закріпити окупацію територій, захоплених унаслідок агресії, дати Москві час переозброїтися та залишити мільйони українців під владою Росії.
Того ж року Шлосберг зробив ще одну суперечливу заяву. Він стверджував, що Україна перестала бути жертвою, щойно почала чинити опір. За його словами, «міф про те, що Україна залишається жертвою» не відповідає історичній дійсності.
Після української операції в Курській області Росії він розкритикував російських опозиціонерів в еміграції, які підтримали Київ, і назвав їх «партією чужої крові». Критики закидали Шлосбергу, що він зосереджується на діях українських військових, але не визнає права України завдавати ударів по російських силах та інфраструктурі, які використовують для атак проти неї.
Чому Кремль обрав саме цей момент
Через чотири з половиною роки повномасштабної війни Кремль посилив тиск на всю опозицію — навіть на партії без широкої підтримки, як-от «Яблоко».
Іншого заступника голови «Яблока» Максима Круглова в червні також засудили до семи років колонії за нібито поширення «неправдивої інформації» про російську армію. Інших членів партії ув’язнили, оголосили «іноземними агентами» або не допустили до виборів.
10 серпня Верховний суд не допустив «Яблоко» до виборів після скарги ультранаціоналістичної партії «Родина». За тиждень суд відхилив апеляцію партії — саме тоді у Пскові оголошували вирок Шлосбергу.
В останньому слові Шлосберг назвав війну катастрофою і попередив, що Росії зрештою доведеться усвідомити справжній масштаб своїх втрат. За його словами, нові могили на військових кладовищах з’являються швидше, ніж нові пологові будинки, дитсадки та школи.
Суддя неодноразово переривала Шлосберга, а зрештою призначила йому понад 11 років колонії. Цей вирок став уособленням сучасної Росії — держави, що дедалі більше скочується до тоталітаризму: влада забороняє соцмережі, втручається в приватне життя громадян і придушує будь-яку критику.