До 35-ї річниці незалежності України громадська організація Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України відтворила дзвін Десятинної церкви — одного з найдавніших храмів Києва. Проєкт реалізували за підтримки Міністерства культури України.
Десятинну церкву князь Володимир Великий заклав наприкінці X століття. Вона стала першим кам’яним храмом Русі, а її дзвони скликали киян на богослужіння, сповіщали про свята, небезпеку та важливі події.
У 1240 році храм зруйнувала монгольська навала, після чого дзвін був утрачений.
Як вдалося знайти фрагмент дзвона Десятинної церкви?
Фрагмент давнього дзвона знайшов у 1937 році український археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок. До наших днів збереглося близько 60% поверхні артефакту, тоді як язик і кріплення були втрачені.
Відтоді фрагмент зберігався у музейній колекції як унікальна археологічна знахідка.
Навесні 2026 року команда Ukraine WOW звернула увагу на цей артефакт і вирішила відтворити не лише його зовнішній вигляд, а й звучання.
Як відтворили давньоруський дзвін за допомогою 3D-технологій?
Роботу розпочали з 3D-сканування музейного фрагмента. Це дало змогу зафіксувати особливості його поверхні, не пошкоджуючи оригінал.
Після цього дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу. На основі геометрії збереженої частини та історичних аналогів створили повну цифрову модель дзвона.
Інженери також змоделювали поведінку металу під час удару та поширення звукових коливань. Завдяки акустичному синтезу фахівці змогли почути прогнозоване звучання ще до того, як дзвін відлили.
До роботи долучилися історики, археологи, інженери, акустики та майстри лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії.
Де відлили копію дзвона Десятинної церкви?
Фінальним етапом стало лиття дзвона на нідерландській ливарні Royal Eijsbouts, одному з провідних світових центрів дзвоноливарства.
Для реконструкції також використали матеріали та консультації німецьких експертів із дзвонів. Зокрема, дослідники вивчали конструкцію язиків середньовічних дзвонів, які збереглися в музеях Німеччини.
Важливим джерелом став і фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який зберігається у Національному музеї історії України.
У результаті створили копію дзвона вагою 87,5 кг. Склад сплаву максимально наблизили до того, який використовували для середньовічного оригіналу.
Чому реконструкція дзвона важлива для української історії?
У Національному музеї історії України наголошують, що проєкт дозволяє не лише відтворити давній артефакт, а й повернути увагу до історії його дослідження.
Зокрема, музейники згадують Теодосія Мовчанівського, який знайшов фрагмент дзвона у 1937 році. Наступного року археолога заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
Таким чином, реконструкція стала також способом повернути в публічний простір ім’я дослідника, який свого часу відкрив цей артефакт.
Уперше відтворене звучання дзвона почули гості молитовного сніданку 23 серпня.
Проєкт реалізували без державного фінансування за підтримки Київстару та Farmak. Для українських шкіл також створили 20 мініатюр дзвона, які організатори планують передати до закладів освіти.
За задумом партнерів, реконструйований дзвін має стати не лише музейним експонатом, а й символом зв’язку між поколіннями та можливістю почути звук, який, за оцінкою команди проєкту, не лунав майже 800 років.