Вже кілька тижнів горять склади «Wildberries» – найбільшого російського маркетплейсу.
Минулого тижня президент Росії Владімір Путін пообіцяв державну допомогу у відновленні складської інфраструктури, пошкодженої в результаті українських атак.
Тепер Кремль постановив: якщо держава вирішить, що власник не забезпечив належного захисту об’єкта від українських дронів, або занадто довго зволікав із його відновленням, уряд може взяти під контроль активи власника.
Указ № 604, який Путін підписав 24 серпня, застосовується у випадках, коли заходи безпеки відсутні, визнані неефективними або ремонт, на думку влади, відбувається надто повільно.
Кремль перекладає відповідальність на власників
Наступного дня речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив: «Ми стикаємося з очевидною загрозою атак дронів на об’єкти критичної інфраструктури, але власники підприємств часто не приділяють цьому достатньої уваги».
За його словами, з огляду на загрозу для життєво важливої інфраструктури, Росія «повинна вжити відповідних заходів».
Однак указ перевертає цю логіку з ніг на голову: коли нафтопереробний завод, склад або фабрика зазнають удару, власника можуть покарати за те, що він не зміг цьому запобігти. І це попри те, що саме Кремль розпочав війну, а за захист країни відповідають її сили протиповітряної оборони.
Лазівки для зловживань
На папері цей захід дає компаніям потужний стимул витрачати більше коштів на захист та оперативне відновлення.
Але в ньому не визначено, який рівень захисту від дронів є достатнім, а також як швидко має бути відновлений пошкоджений об’єкт.
Це залишає Кремлю широкі повноваження вирішувати, коли компанія не впоралася зі своїми обов’язками.
Кремль може забрати набагато більше
Дія указу виходить далеко за межі постраждалого нафтопереробного заводу, складу чи іншого підприємства.
«Тимчасове управління» може поширюватися на майно власника, частки в компаніях, цінні папери та інші активи.
Передбачається, що контроль перейде до «Росімущєства», але Кремль може призначити когось іншого — потенційно навіть прямого конкурента. Небажаного власника можна усунути без будь-яких офіційних змін у праві власності.
Указ не встановлює фіксованого терміну. Лише Кремль вирішує, коли закінчується «тимчасове» управління.
Якщо держава не зможе загасити пожежу, вона все одно зможе взяти під контроль те, що вціліло.
Формально це не націоналізація
Перший віцепрем’єр Денис Мантуров одразу заспокоїв російський бізнес, заявивши: «Хочу наголосити, що мова не йде про націоналізацію чи зміну форми власності».
За його словами, указ просто дозволяє державі втручатися в управління компаніями «для вирішення конкретних завдань безпеки».
Але місцеві надто добре знають, як заходи спочатку називають «тимчасовими», а потім вони стають постійними. Сама війна розпочалася як «спеціальна військова операція», а триває вже п’ятий рік.
Радянське відлуння
Від цього указу тхне радянщиною. СРСР підпорядкував стратегічну промисловість державному контролю та значною мірою ліквідував приватну власність на великі підприємства.
Указ Путіна формально не означає націоналізацію, але базується на подібному принципі: формальна власність може залишатися на папері, а фактичний контроль переходить до держави задля безпеки та з міркувань військової необхідності.
Нова реальність воєнного часу
Час обрано не випадково: зараз, коли своїми глибокими ударами Україна переносить війну в економічне серце Росії, Москва намагається захистити кожен нафтопереробний завод, склад і логістичний вузол.
Москва, можливо, не може зупинити всі українські дрони, але ще може вирішувати, хто платитиме за збитки і хто збереже контроль.