Група країн ЄС закликає Брюссель повернутися до заблокованого плану фінансування України коштом заморожених російських активів. Ініціативу намагаються відновити на тлі дедалі більшого дефіциту українського бюджету в умовах війни.
Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща закликають Єврокомісію поновити роботу над запропонованим «репараційним кредитом» і представити можливі юридичні та технічні способи подолати заперечення Бельгії. Про це в четвер повідомила Financial Times (FT), посилаючись на чотирьох співрозмовників, ознайомлених із документом.
У грудні цей план зірвався через заперечення Бельгії. Майже всі заморожені в Європі російські активи загальною вартістю 210 мільярдів євро (244 мільярди доларів) зберігаються в депозитарії цінних паперів Euroclear, розташованому в Брюсселі.
Натомість ЄС погодився надати Україні кредит на 90 мільярдів євро (104 мільярди доларів) під гарантії бюджету блоку. Уряди країн Євросоюзу також пообіцяли продовжити роботу над окремим «репараційним кредитом», джерелом якого мали стати грошові залишки від заморожених російських активів.
Однак відтоді справа майже не зрушила з місця, розповів один зі співрозмовників FT.
Повернутися до цього плану намагаються в умовах дедалі більшого фінансового тиску на Україну. Щоб і далі забезпечувати військові потреби, Києву довелося перенести частину запланованих видатків на раніший термін.
У понеділок президент Володимир Зеленський заявив, що Міністерству оборони бракує 23,1 мільярда євро (26,8 мільярда доларів). Ці кошти необхідно знайти, щоб Україна могла й надалі фінансувати оборону.
Україна вже в першому півріччі витратила кошти, спочатку заплановані на другу половину року. Це дало змогу профінансувати масштабну кампанію ударів на середню та велику дальність по російських військових позиціях, логістичних центрах і шляхах постачання, зокрема тих, якими забезпечують окупований Крим.
Через це Міністерству оборони тепер бракує коштів на виплати військовим, соціальну підтримку та закупівлю озброєнь. Крім того, відомству потрібно близько 6 мільярдів євро (7 мільярдів доларів) на авансові платежі за зброю, яку мають поставити на початку 2027 року.
Додаткове фінансування потрібне Україні терміново, адже Росія майже щодня атакує ракетами та безпілотниками. Києву також необхідно розробити й налагодити виробництво ракет-перехоплювачів, здатних захистити країну від російських балістичних ракет.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила, що настав час знову розглянути можливості використання заморожених російських активів.
«Це справедливий і обґрунтований спосіб дати Україні змогу захистити себе та всю Європу», — сказала вона.
ЄС досі не вдалося знайти рішення, яке зняло б занепокоєння Бельгії щодо юридичних і фінансових ризиків використання заморожених активів.
Зеленський попросив Євросоюз пришвидшити надання частини кредиту на 90 мільярдів євро (104 мільярди доларів). Половину цієї суми мають виділити цього року, решту — наступного. У Брюсселі побоюються, що зміна домовленостей може зруйнувати крихкий компроміс щодо фінансування України та змусити ЄС шукати додаткові кошти.
Водночас посадовець ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів, розповів FT, що в разі зміни політичних обставин блок може повернутися до раніше підготовлених правових варіантів.