Президент США Дональд Трамп відкинув імовірність нападу Росії на країни НАТО та спростував повідомлення про те, що директор ЦРУ Джон Реткліфф їздив до Москви, аби застерегти Кремль від такого кроку.
Трамп зробив ці заяви в телефонному інтерв’ю Axios у четвер, 27 серпня, наступного дня після того, як кілька ЗМІ, зокрема The Wall Street Journal та Politico, повідомили про несподіваний візит Реткліффа до Москви у вівторок, 25 серпня. За даними медіа, під час візиту він нібито мав застерегти російського президента Владіміра Путіна від нападу на одну з країн НАТО.
«Реткліфф бачиться зі своїм російським колегою раз на шість місяців або раз на рік», — зазначив Трамп, додавши, що «у них дуже добрі стосунки».
«Жодного повідомлення не було, як і нічого незвичного, — продовжив він. — Мене це не турбує… взагалі. Жодної проблеми немає».
Росія підтвердила зустріч із директором ЦРУ
Як повідомляє Axios, директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін у четвер підтвердив, що зустрічався з Реткліффом під час його візиту до Москви.
Він назвав розмову звичайною частиною розвідувальної роботи й заявив, що під час неї «не було нічого надзвичайного».
За даними кількох медіа, американська розвідка зосередила увагу на можливих загрозах для країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви. Зокрема, є побоювання, що Москва може вдатися до обмеженого вторгнення або іншої провокації — наприклад, кібератаки чи гібридної операції, — щоб випробувати рішучість НАТО.
The Wall Street Journal і Politico, посилаючись на власні джерела, повідомили, що Реткліфф також нібито застеріг Путіна від надання військової чи економічної підтримки Ірану.
У середу приблизно в той самий час Трамп заявив, що «з цього візиту може щось вийти». Він додав, що його адміністрація «дуже старанно працює задля припинення війни в Україні». Раніше президент применшував значення поїздки Реткліффа, називаючи її рутинною.
Росія продовжує ескалацію
Оскільки мирні переговори не просуваються, Росія, за повідомленнями ЗМІ, розглядає можливість посилити удари балістичними ракетами по Києву та інших регіонах України.
Четверо наближених до Кремля осіб повідомили агентству Bloomberg у середу, що Москва майже не бачить альтернатив подальшій ескалації у спробах досягти своїх військових цілей. Тактичну ядерну зброю при цьому вважають крайнім заходом у війні проти України.
«Можливим вважають і радикальний сценарій, оскільки для Путіна єдиним результатом, гіршим за продовження війни, була б поразка», — пише Bloomberg. Водночас агентство зазначає, що наразі немає жодних ознак підготовки Росії до застосування тактичної ядерної зброї.
Занепокоєння викликають і вторгнення російських безпілотників. У четвер президент Володимир Зеленськийприбув до Кишинева, щоб узяти участь у святкуванні Дня незалежності Молдови та зустрітися з президенткою Майєю Санду. Вона повідомила, що напередодні святкування п’ять російських безпілотників знову порушили повітряний простір країни.
Санду назвала ці порушення повітряного простору «залякуванням».
Зеленський, Санду та президент Румунії Нікушор Дан мають провести тристоронню зустріч.
17 серпня Санду заявила, що Росія може навмисно спрямовувати дрони в повітряний простір Молдови. За її словами, траєкторії польоту дронів можуть свідчити про те, чи були ці вторгнення випадковими, чи слугували навмисною перевіркою здатності регіону реагувати.
Останніми тижнями подібні вторгнення дронів неодноразово фіксували в повітряному просторі країн НАТО, зокрема Румунії та Польщі. Це посилює припущення, що Росія може випробовувати реакцію Альянсу.
Водночас Росія продовжує готувати молодь до конфлікту з НАТО, який може розпочатися до 2030 року.
Близько 4:30 16 серпня, лише за день до заяв Санду, безпілотник залетів у повітряний простір Молдови з боку України та перебував у ньому 18 хвилин, після чого попрямував у бік румунського міста Галац. Його збив іспанський винищувач F-18, що ніс бойове чергування.
Цей інцидент став четвертим випадком, коли дрон-порушник збили над територією Румунії.
27 липня, після того як винищувачі НАТО збили три дрони у вихідні 24–26 липня, Румунія наказала співробітнику російського посольства залишити країну протягом п’яти днів, назвавши це «твердою відповіддю» на неодноразові порушення її повітряного простору вздовж кордону з Україною.
Росія планує нову мобілізацію
У четвер розвідувальні відомства України повідомили, що Росія готує нову хвилю мобілізації, у межах якої до бойових дій у 2026–2027 роках можуть залучити ще 600 000 військових.
Мобілізація також охопила жінок, які відбувають покарання у в’язницях і виправних колоніях.
Як повідомляє Axios, у четвер Міністерство закордонних справ Росії звинуватило Велику Британію та Францію в «грі з вогнем» через надання Україні технологій для далекобійних ударів і пригрозило завдати ударів по британських військових об’єктах як в Україні, так і за її межами.
За словами пов’язаних із Кремлем джерел Bloomberg, Москва дедалі частіше розцінює українські удари як атаки з боку НАТО, оскільки країни Альянсу постачають Києву зброю та розвіддані.