Путін і Сі візьмуть участь у саміті ШОС у Киргизстані

Президент Росії Владімір Путін, президент Китаю Сі Цзіньпін і понад десяток інших лідерів зустрінуться в Киргизстані на дводенному саміті Шанхайської організації співпраці. Москва, Пекін і їхні партнери прагнуть розширити свій вплив на тлі воєн в Україні та Ірані, санкцій США та посилення глобальної напруженості.

Владімір Путін, Сі Цзіньпін і понад десяток інших лідерів зберуться в понеділок у Киргизстані на дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) — регіонального блоку, що прагне протистояти впливу Заходу.

До цієї організації, яка відзначає свою 25-ту річницю, входять Росія, Китай, Індія, Пакистан, Іран, чотири країни Центральної Азії та Білорусь.

Прибувши до Бішкека в неділю, Сі відзначив «золотий період» у відносинах із Киргизстаном – країною регіону, в якому історично домінувала Росія, а тепер Китай поглиблює свій вплив.

Путін і Сі раніше використовували саміти ШОС для просування своєї концепції багатополярного світу та демонстрації єдиного фронту проти Заходу.

Саміт відбувається за чотири з половиною роки після вторгнення Москви в Україну та пів року після початку війни між Вашингтоном і Тегераном. Іран представлятиме президент Масуд Пезешкіан.

Путін, Сі, Пезешкіан, а також прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф мають взяти участь у пленарному засіданні під головуванням лідера Киргизстану Садира Джапарова.

Очікується також участь Реджепа Таїпа Ердогана, хоча з Туреччина не є офіційним членом організації.

Як повідомив речник Кремля Юрій Ушаков, Путін також має намір провести окремі двосторонні переговори, зокрема, з Пезешкіаном і Сі Цзіньпіном.

Росія та Іран, на які накладені чи не найжорсткіші в світі санкції, значно поглибили свої військові та економічні зв’язки після того, як Москва вторглася в Україну.

Президент США Дональд Трамп застеріг Москву та Пекін від постачання зброї Ірану.

За кілька днів до зустрічі Путіна з Пезешкіаном директор ЦРУ Джон Реткліфф приїздив до Москви, причому американські ЗМІ припускають, що там він обговорював зі своїми російськими колегами питання України та Ірану.

Історично ШОС зосереджувалася на економічних питаннях, але останніми роками розширила порядок денний під керівництвом Москви та Пекіна.

Окрім 10 членів, організація наразі має 15 «партнерів по діалогу», серед яких Туреччина, Саудівська Аравія та Катар. Також до її складу входять дві країни-спостерігачі: Афганістан та Монголія.

У засновницькій декларації ШОС зазначено, що організація «не є альянсом, спрямованим проти інших держав».

Однак на самітах ШОС Путін і Сі неодноразово виголошували антизахідні промови.

На минулорічному саміті Путін звинуватив західні країни в тому, що саме вони спровокували війну в Україні, а Сі засудив «акти залякування», маючи на увазі напруженість у відносинах із США.

Реальні та торгові війни

Наразі деякі члени ШОС перебувають у розпалі реальних воєн (в Україні та Ірані) і торгових воєн, пов’язаних із введенням американськими митами на китайські та індійські товари.

Цього місяця, з метою паралізувати економіку Тегерана, Вашингтон наклав вторинні санкції на його торгових партнерів у секторах золота, технологій, цифрових активів, авіації та морського транспорту, а також пригрозив санкціями його союзникам.

На це Китай – один із основних імпортерів іранської нафти – заявив, що «рішуче захищатиме» свої інтереси.

Іран, який перебуває під санкціями з часу революції 1979 року, в результаті якої там встановився ісламістський режим, регулярно заявляє, що не піддасться економічному тиску.

Проте Пезешкіан визнав, що його країна стикається з «економічними труднощами».

Іран приєднався до ШОС лише у 2023 році.

Експерт з міжнародних відносин Мохаммад Хасан Наджмі сказав AFP, що Тегеран «вважає, що його членство та активна участь у таких альянсах дадуть змогу обійти санкції США та Європи».

Однак, за його словами, конкретні переваги від членства у цьому блоці  сумнівні, оскільки «у кризові часи ці альянси не допомагали Ірану вирішувати свої проблеми».

Хоча блок стверджує, що представляє близько 40 відсотків світового населення та 25 відсотків світового ВВП, він залишається неоднорідним, і між його членами існують певні розбіжності.

Росія та Китай змагаються за вплив у Центральній Азії — регіоні, багатому на ресурси, що має вирішальне значення для перевезення товарів між Європою та Азією, а у відносинах Китаю з Індією та Пакистаном час від часу виникає напруження.