На саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що розпочався в понеділок у Киргизстані, президент Росії Владімір Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін намагалися продемонструвати зміцнення відносин між двома країнами та просувати своє бачення багатополярного світу. Однак, як зазначив у коментарі Kyiv Post досвідчений аналітик із питань Росії Пол Гобл, ця демонстрація єдності навряд чи приховає глибшу тенденцію: Москва втрачає союзників і вплив, а її м’яка сила помітно слабшає.
Путін і Сі розпочали переговори у столиці Киргизстану Бішкеку. На дводенний саміт регіонального об’єднання, що позиціонує себе як противагу Заходу, прибули ще близько десятка лідерів держав.
Зустріч приурочили до 25-річчя ШОС. Серед її учасників також були президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф.
Сі сказав Путіну, що «радий» його бачити, і зазначив, що російсько-китайські відносини стали «ще міцнішими». Путін зі свого боку заявив, що співпраця між країнами «успішно розвивається в усіх напрямах».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року російська економіка дедалі більше залежить від Китаю.
Однак Гобл у коментарі Kyiv Post застеріг, що дипломатичне шоу в Бішкеку не варто сприймати як геополітичний перелом.
«Можливі окремі двосторонні кроки, — сказав Гобл. — Але такі планові зустрічі, як ця, зазвичай не приносять серйозних зрушень, про які не було відомо заздалегідь».
«Гадаю, за тиждень ми вже не говоритимемо ані про якийсь “дух Бішкека”, ані про Бішкек як переломний момент».
Чому Росія залишилася без союзників
В інтерв’ю російському виданню РБК міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров визнав, що сьогодні Москва не має таких союзників, як Радянський Союз у роки Другої світової війни. На прохання Kyiv Post прокоментувати ці слова Гобл відповів прямо.
«Росія не має союзників, бо для більшості країн світу вона є ворогом, — сказав він. — Вона активно руйнує міжнародний порядок, що існував від кінця 1940-х років і донедавна».
Гобл наголосив, що Радянський Союз відіграв величезну роль у розгромі нацистської Німеччини, однак допомога західних союзників також мала вирішальне значення.
«Ніхто не повинен сумніватися, що Радянський Союз відіграв величезну роль у перемозі над Гітлером і заплатив за це величезну ціну — людськими життями й ресурсами, — сказав він. — Водночас не можна заперечувати — як це сьогодні часто роблять у Росії, — що підтримка союзників і надана ними допомога відіграли ключову роль».
Однак під час Другої світової війни Москву та Захід об’єднував спільний ворог. Сьогодні ж, за словами Гобла, сама Росія стала противником для значної частини світу.
«Країни-ізгої рідко знаходять союзників»
Натомість, за словами Гобла, Росія дедалі частіше опиняється в одному ряду з державами, ізольованими на міжнародній арені.
«Ми бачимо держави-ізгої, до яких інші країни ставляться негативно, а подекуди й вороже. Росія — одна з них».
«Країни-ізгої можуть створити чимало проблем, але союзників вони знаходять рідко, — сказав він. — Усі розуміють, що союз із ними обійдеться надто дорого, й не готові платити цю ціну».
За словами Гобла, навіть держави, які підтримують тісні відносини з Москвою, навряд чи стануть на бік Росії у війні проти України.
«Ми бачимо, як Росія поступово втрачає силу», — сказав він.
«Путін майже позбавив Росію м’якої сили»
На думку Гобла, проблема Москви не лише в тому, що вона залишилася без офіційних союзників.
«Росія втратила свою привабливість, — сказав він. — Путін домігся того, що вона позбулася більшої частини своєї м’якої сили».
Гобл додав, що колишній образ Росії як сучасної держави, що розвивається, майже зник.
«Тепер Росія вдається до грубої сили щоразу, коли вважає, що це зійде їй з рук. Це нікого не приваблює, тож охочих стати на її бік майже немає».
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія значно поглибила військову й економічну співпрацю з Іраном. Північна Корея тим часом відправила їй на допомогу війська та передала зброю.
Однак Гобл не вважає ці країни справжніми союзниками Росії.
«Іран і Північна Корея опинилися в такій ізоляції, що готові співпрацювати з іншим ізгоєм, — сказав він. — Але їх об’єднує не союз, а статус ізгоїв».
«Ці країни співпрацюють із Росією не тому, що знайшли в ній союзника, а тому, що інших союзників у них немає».
Опір України змінює розрахунки Вашингтона
На думку Гобла, нездатність Росії здолати Україну змушує Вашингтон переглядати свої розрахунки.
За його словами, президент Дональд Трамп «любить переможців», а стійкість України на полі бою дедалі переконливіше свідчить: Москва не здобуде тієї повної перемоги, якої Путін прагнув на початку вторгнення.
«Те, що українська армія й далі тримається, переконало навіть Трампа: росіяни не переможуть, — сказав Гобл. — Українці ж, так би мовити, переможуть уже тим, що вистоять».
За словами аналітика, якщо Вашингтон хоче домогтися врегулювання, він має переконати Москву, що без компромісу не обійтися.
«Росія щось отримає за будь-якої угоди. Але Путін не отримає того, чого прагне: російського панування аж до Львова й кордону з Польщею та знищення української держави», — сказав Гобл.
«Що довше Путін воюватиме, то більше втрачатиме»
На думку Гобла, українські далекобійні удари — один із прикладів того, як Росія дедалі гостріше відчуває ціну війни.
«Українські дрони фактично спричинили в Росії паливну кризу, яка стрімко поширюється за межі країни. Через це слабшають вплив і позиції Москви на Кавказі та в Центральній Азії, — сказав Гобл. — Що довше триватиме війна, то більше подібних криз виникатиме».
Російські атаки посилюють підтримку України
За словами Гобла, постійні російські атаки на цивільних в Україні також впливають на те, як американці сприймають війну.
«Постійні удари Росії по цивільних об’єктах в Україні зміцнили переконання багатьох американців у тому, що саме Росія є винуватцем цієї війни», — сказав він.
Гобл зазначив, що Трамп також мусить зважати на настрої всередині країни, особливо напередодні виборів до Конгресу.
Американці, за його словами, загалом і далі підтримують Україну, хоча не мають єдиної думки щодо обсягів американської допомоги.
«На американських подвір’ях і будинках можна побачити українські прапори, — сказав він. — Російських прапорів ви не побачите».
«У внутрішній політиці Трампу вигідно демонструвати більшу прихильність до України, ніж раніше», — додав Гобл.
На думку аналітика, це разюче контрастує з картиною, яку Путін намагається створити в Бішкеку.
Він і далі може стояти поруч із Сі, Моді, Пезешкіаном та іншими лідерами й подавати Росію як одну з опор багатополярного світу, що формується. Та за показовою картинкою із саміту Гобл бачить іншу реальність: залежність Росії від Китаю зростає, з Іраном і Північною Кореєю її зближує спільна ізоляція, м’яка сила слабшає, а економічні та політичні втрати від війни проти України накопичуються.
На саміті ШОС Путін може сфотографуватися з іншими лідерами та зробити чергові заяви про співпрацю. Однак, наголошує Гобл, ця показова дипломатія не змінює загальної тенденції: Росія й далі втрачає вплив і вагу у світі.