В Одесі відбулася дружня спортивна зустріч між італійцями та українцями: у футбольному матчі українські військові зіграли проти італійських активістів громадського руху, що сповідує принципи ненасильства. Це стало незвичним прикладом неформальної італійської дипломатії, а водночас — громадянської мужності.
З 25 до 28 серпня місто заполонили понад 130 життєрадісних активістів MEAN — Європейського руху ненасильницьких дій. Ця ініціатива, ймовірно, додала клопоту посольству Італії в Києві, яке з міркувань безпеки наполегливо відмовляє італійців від поїздок до України. Та варто наголосити, наскільки важливо для українців зустрічати іноземців, готових приїхати й підтримати їхню країну, навіть якщо заради цього доводиться ризикувати власною безпекою.
І небезпека була цілком реальною. У дві з трьох ночей, які італійці провели в Одесі, російські війська атакували центр міста ударними дронами. Удари припали саме на райони, де зупинилися деякі учасники групи. Для людей, не звиклих до повітряних тривог, ці дві моторошні ночі стали надто реальним знайомством із війною.
Мета місії MEAN — ця італійська абревіатура англійською може означати «злий» або «жорстокий» — полягала в тому, щоб продемонструвати громадянський спротив війні та мирну підтримку України. Активісти відвідали міста, що постраждали від російських атак, а також провели низку заходів і зустрічей із місцевими жителями та представниками місцевих установ. Раніше учасники MEAN уже відвідували Київ і Харків.
Одним із численних заходів в Одесі став футбольний турнір у форматі п’ять на п’ять, який провели 27 серпня, в останній день візиту. Його організували спільно з Міжнародною асоціацією захисників України на одеському стадіоні Academy Sports.
Італійці, звісно, не могли проґавити нагоду зіграти у футбол. Хтось не без іронії зауважив, що останнім часом їм нечасто випадає нагода позмагатися на міжнародній арені — натяк на те, що збірна Італії не потрапила на чемпіонат світу.
Тож активісти нашвидкуруч сформували в Одесі дві команди з промовистими назвами — «Цивільний корпус» і «Ненасильницька дія». На полі на них чекали команди українських ВМС і протиповітряної оборони.
Українські організатори надали події особливої урочистості. Оркестр ВМС привітав італійських гостей і виконав гімни обох країн.
Перед початком турніру учасники та гості вшанували полеглих хвилиною мовчання. Потім до присутніх звернулися представники військового керівництва асоціації-організатора, а після них — шестеро військових капеланів різних конфесій. Перед початком гри кожен із капеланів виголосив молитву.
Команди провели чотири матчі, зокрема півфінали й фінал. Зрештою перемогли молоді військові: вони регулярно грають і були у значно кращій фізичній формі, ніж нашвидкуруч зібрані італійські команди.
Та брак тренувань італійці компенсували природженим футбольним хистом: забили кілька голів і змусили суперників понервувати.
Під час церемонії нагородження італійських гостей буквально засипали подарунками, а українським переможцям вручили майстерно оздоблені кубки, виготовлені в Італії. На пам’ять про зустріч учасники обмінялися прапорами: італійці передали свої, а натомість отримали прапори України та українських ВМС.
Подарунки капітанам двох італійських пацифістських команд мали несподіваний підтекст: кожному вручили великий бронзовий циліндр, оздоблений тризубом і пам’ятним написом. Насправді це були порожні артилерійські гільзи — нагадування про те, що навіть знаряддя війни можна перетворити на витвір мистецтва й символ дружби.
Полковник Андрій Майдаченко — найстарший за званням український офіцер серед присутніх — подарував величезну пляшку українського крафтового вина Аттіліо Романо, меру Касальбуоно в провінції Салерно.
З цієї нагоди Романо одягнув офіційну мерську стрічку в кольорах італійського прапора. Він представляв мерів Італії, які підтримують Україну, а водночас брав участь у турнірі як футболіст.
Президент MEAN Анджело Моретті також отримав від полковника пляшку українського вина з настановою відкоркувати її в день завершення російської війни проти України. Звісно, мер-футболіст і керівник руху не залишилися в боргу й подарували у відповідь дві пляшки італійського вина.
Зустріч завершилася теплою спільною вечерею з традиційним узбецьким пловом і переглядом відео, наданих українськими ВМС та Повітряними силами.
Одеса, понівечена російськими ракетними й дроновими ударами, і далі щедро приймає сміливих людей, які приїздять підтримати Україну. Тут досі знаходиться місце і для спортивного свята, і для спільної вечері. Це доводить, що війна не позбавила українців ані людяності, ані вміння ставитися до щоденного життя з легкою іронією.