Непомітний і терплячий контрнаступ, очолюваний елітним українським бойовим корпусом, відтіснив сили Кремля на відстань до 15 кілометрів на ділянці Східного фронту і, ймовірно, відрізав сотні російських військових від постачання та підтримки.
Згідно з польовими звітами та оцінками аналітиків, успішне просування українських військ північніше Лимана відбувалося поступово та поетапно — це результат багатомісячних дрібних піхотних атак, які супроводжувалися інтенсивним застосуванням ударних і розвідувальних дронів, що дозволило витіснити росіян з їхніх позицій.
Як повідомляється, у центрі наступу перебуває 3-й армійський корпус — велике формування ЗСУ, що бере свій початок від єдиного, непідготовленого добровольчого цивільного піхотного батальйону, сформованого в Києві для захисту столиці в лютому 2022 року.
Кілька місяців українська армія суворо приховувала інформацію про операції на Лиманському напрямку, практично заборонивши ЗМІ відвідувати лінію фронту та повідомляючи лише про факт запеклих боїв і не підтверджуючи ані завоювання території, ані втрат. У цьому секторі, розташованому між річками Сіверський Донець і Жеребець, – густі ліси та болота, некруті пагорби, сільськогосподарські угіддя та села.
Новини та інформаційні канали підрозділів 3-го корпусу, яку проаналізував «Kyiv Post», малюють послідовну картину успішних наступальних операцій, що супроводжуються значними втратами з боку Росії внаслідок ударів безпілотників, але за правилами оперативної безпеки ЗСУ, інформація подавалася без зазначення географічних координат. Мережі інформації про порятунок цивільного населення, які відстежує «Kyiv Post», підтверджують постійні, хоча й обмежені, втрати України в цьому секторі.
У коментарях для українських ЗМІ в липні та серпні командир 3-го корпусу генерал-майор Андрій Білецький сказав, що його війська проводять обмежені контратаки з метою розширення контролю над територією на північ і схід від Лимана, і що ці операції загалом є успішними. Білецький є прихильником тактики з використанням дронів, за якою вони йдуть попереду невеликих піхотних підрозділів, що наступають на російські позиції на легких броньованих машинах, прикривають їх і надають їм вогневу підтримку, потім підрозділи повністю зачищають ворожі позиції.
Численні джерела за межами України вказують на значні успіхи ЗСУ на пересіченій, лісистій та болотистій місцевості на північний схід від Лимана. Зокрема, поблизу села Дробишеве вдалося пробити виступ у російській обороні розміром 5 км × 10 км і перерізати ключову дорогу, що потенційно загрожує ізоляцією російських військових підрозділів у цьому районі.
Дослідники «Kyiv Post» підтвердили присутність у цьому секторі щонайменше чотирьох українських бойових бригад, але з міркувань безпеки не оприлюднили їхні назви. Усі повідомлення вказують, що в майже повному оточенні наразі перебувають від кількох десятків до кількох сотень росіян.
1 вересня досвідчений український безпілотний підрозділ «Фенікс», сформований з бійців прикордонних військ України, опублікував відео, зроблені під час операцій у Лиманському секторі. На одному з них ударні дрони атакують російські мотоцикли та вантажівки, окремих піхотинців і укріплення, в яких, перебувають російські військові. У супровідному тексті зазначено, що їх не захистили ні камуфляж, ні укриття.
Відеозапис, опублікований підрозділом 31 серпня, показав, як ударні дрони уражають російську артилерію (зокрема, гармату 2А36 «Гіацинт-Б», гаубицю Д-20 та РСЗВ «Град» БМ-21), а також вантажівки, мотоцикли, фургони та бойові позиції. Українські військові ЗМІ повідомили, що зображені дії справжні, проте «Kyiv Post» не зміг самостійно підтвердити кожну з них.
31 серпня американський Інститут вивчення війни написав, що українські сили вийшли на околиці великого села Зарічне, і що в разі його захоплення у в повному оточенні – у «котлі» розміром 15 × 45 км можуть опинитися ще сотні росіян.
Для обох сторін російсько-української війни завоювання території в результаті наступальних операцій з 2023 року відбувалося на порядки повільніше і обходилося надзвичайно дорого. У 2024 році російські війська витратили майже рік і втратили щонайменше половину армії чисельністю 80 000 осіб, відправленої для завоювання території подібного розміру між Адвіївкою та Покровськом. Жодна зі сторін не повідомляла про значні бойові втрати України на Лиманському напрямку.
Німецький дослідник OSINT Енді Шнайдер у коментарі від 25 серпня зазначив, що, всупереч російським твердженням, Лиман повністю перебуває під контролем України, і що в результаті просування українських військ на схід від міста і перерізання шляхів постачання «окремі підрозділи опинилися в тактичному оточенні».
Шнайдер написав: «Це систематичний провал російських оборонних ліній. Збройні сили України захопили ініціативу і, отже, можуть, за бажанням, розпочати комплексний стратегічний наступ на основі локальних успіхів. Побачимо, чи це відбудеться».
Популярний промосковський «воєнкор» Рибар (Михайло Звінчук, колишній офіцер російської армії та відомий пропагандист, має понад 1,5 млн підписників) у своїй оцінці ситуації від 23 серпня опублікував зображення, які фактично збігалися із західними повідомленнями про просування українців поблизу Лимана, але применшив значення цього успіху, заявивши: «Українські формування проводять контратаки в районі Корового Яру. Судячи з об’єктивних відеоматеріалів, ЗСУ вдалося відбити частину позицій на підступах до автотраси C051020».
30 серпня французький військовий аналітик Клеман Молен підтвердив просування українських військ у районі Лимана і похвалив ЗСУ за дотримання суворої оперативної секретності. Він зазначив, що, на його думку, Росії «тепер уже запізно» рятувати ситуацію, оскільки українські війська заглибилися надто далеко в територію, що раніше контролювалася Росією, і російські сили не зможуть її відбити без надмірних втрат. За його словами, бої тривають на площі 200 км², але Кремль уже зазнав «значного удару».
Успіх України підірве шанси Росії на реалізацію її останніх планів наступу на південь – на Краматорськ і Слов’янськ, які вона намагається захопити вже понад 12 років.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, стверджує, що протягом серпня підрозділи 25-ї загальновійськової армії постійно просувалися вперед, і не визнає жодних успішних українських контратак. У травні воно оголосило, що Лиман «взято». Відтоді це відомство повідомляє про триваючі атаки на українські оборонні позиції в цьому районі, чим непрямо підтверджує, що українські сили насправді все ще контролюють місто.
Ключовим елементом російської державної риторики щодо вторгнення в Україну є теза про те, що російський наступ є повільним, але невпинним, і що головні військові цілі Москви — повне захоплення Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей — неминуче будуть досягнуті.
За даними уряду України, у травні 2026 року Сили оборони повністю зупинили просування російських сухопутних військ, і відтоді щомісяця звільняють більше української території, ніж захоплює Росія.