Уряд Німеччини поклав на Росію відповідальність за спробу атаки дрона на аеропорт Лейпциг/Галле. Висновки спецслужб чітко вказують на «причетність Росії», заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
Він також оголосив про нові санкції, зокрема закриття російського консульства в Бонні та розірвання договору оренди приміщення культурного центру «Російський дім» у центрі Берліна.
«Ми не воюємо з Росією, але стали мішенню цієї війни», — заявив Вадефуль. Що далі?
Європі час діяти рішучіше
Відповісти на російські атаки потрібно було вже давно, пише Frankfurter Rundschau (Німеччина):
«Це має дати громадянам ЄС зрозуміти, що російська загроза стосується і їх, а війну проти України не можна сприймати як щось далеке. Самих санкцій замало. Німеччині та її партнерам доведеться значно посилити захист від гібридної війни Росії, зокрема від диверсій і дезінформаційних кампаній. [...] Євросоюз має піти ще далі. Іспанія та Греція мають передати Україні свої ракети-перехоплювачі для систем Patriot, щоб вона могла краще захищатися від російських атак».
Виважена відповідь Берліна
Tages-Anzeiger (Швейцарія) схвально оцінює реакцію Німеччини:
«Це стриманий, навіть обережний сигнал Путіну, адже Берлін не став залучати НАТО. Водночас це виважена відповідь, оскільки канцлер Фрідріх Мерц зберігає можливість вдатися до серйозніших кроків.
Першим таким кроком може стати застосування статті 4, яка передбачає консультації в межах Альянсу, якщо під загрозою опиняються “територіальна цілісність або безпека” одного із союзників. Якщо ж російський агресор і після цього не припинить провокацій, НАТО може застосувати статтю 5 про колективну оборону. Тоді до війни в Європі залишиться лише крок.
Якщо керуватися здоровим глуздом, Путін не може бути зацікавлений у такому розвитку подій. Утім, правитель, який розв’язав цю війну, вже давно поводиться не надто раціонально».
Останнього запобіжника більше немає
На жаль, самих дипломатичних заходів уже недостатньо, наголошує De Standaard (Бельгія):
«Тепер Німеччина та її союзники по НАТО мають зробити все можливе, щоб не допустити ситуації, коли єдиним наступним кроком залишаться військові дії. Можливо, концепція “гібридної оборони та стримування” допоможе виграти трохи часу завдяки поєднанню дипломатичних та економічних санкцій із прискореним нарощуванням власного оборонного потенціалу.
Однак через це зійдуть нанівець навіть ті нечисленні й обережні дипломатичні зусилля, яких докладали досі. Позиції сторін неминуче стануть жорсткішими. Між провокацією та відповіддю більше не залишилося жодного запобіжника».
Бюрократів підштовхнули до поспішних рішень
Журналіст Сергій Асланян (Росія) іронізує у Facebook над реакцією Німеччини:
«Росія вчинила віроломно, хоча знає: уночі Бундесвер офлайн і воює лише в робочий час — у світлу пору доби, з 08:00 до 17:00, з перервою на обід.
Воєнні дії Росії на території Німеччини порушують робочий графік канцлера, дезорганізують роботу його апарату й не дають виробити виважену відповідь. Усе це підштовхує уряд до поспішних рішень, серйозно позначається на обороноздатності Німеччини, позбавляє військовослужбовців Бундесверу передбачених статутом пільг, порушує режим праці та ускладнює бойову підготовку».
Лейпциг — частина ширшої кампанії
Росія втілює масштабний план через низку дрібних атак, пише військовий експерт Александру Грумаз (Румунія) в Adevărul:
«Москва атакує систему, яка дає Україні змогу продовжувати боротьбу. [...] У цьому й полягає головна проблема для НАТО. Масштабний напад на країну-члена Альянсу порівняно легко оцінити і з політичного, і з військового погляду.
Натомість реагувати на дрон, знайдений біля аеропорту, підозрілу пожежу на заводі, пошкоджений кабель, втручання в роботу камери відеоспостереження чи диверсанта, завербованого через Telegram, набагато складніше.
Кожен такий інцидент окремо може бути надто незначним, щоб вимагати серйозної відповіді. У сукупності ж вони можуть виявитися елементами єдиної кампанії. У цьому й полягає суть гібридної війни».