Після викриття ймовірної підготовки атаки дроном в аеропорту Лейпцига в Європі посилилися заклики до жорсткіших обмежень для російських туристів.
Німецька газета Süddeutsche Zeitung у середу повідомила, що німецька влада встановила особи двох підозрюваних. Один із них був громадянином Білорусі, але користувався російським паспортом. Слідчі вважають, що він в’їхав до Шенгенської зони за туристичною візою, виданою Італією. Другого підозрюваного ідентифікували як уродженця Росії з латвійським паспортом.
Пізніше того ж дня головна дипломатка ЄС Кая Каллас за підсумками неформальної зустрічі міністрів закордонних справ заявила, що країни Євросоюзу висловили «широку підтримку» ідеї заборонити на всій території ЄС видачу віз чинним і колишнім російським військовим, а також посилити обмеження для туристів із Росії.
«Багато держав-членів звернули увагу на те, що такі туристичні візи насправді використовують для здійснення диверсій», — сказала Каллас.
Ці обмеження спочатку включили до останнього пакета санкцій ЄС проти Росії, однак через спротив Франції, Італії та Греції їх пом’якшили. Як раніше повідомляв Euractiv, Франція та Італія також були серед країн ЄС, які 2025 року видали найбільше віз російським туристам.
Через справу в Лейпцигу Італія опинилася під додатковим тиском. Повідомлення про те, що один із підозрюваних міг скористатися виданою Італією візою, може змусити Рим та інші столиці, які досі не підтримували жорсткіших правил, переглянути свою позицію. Адже Росія дедалі активніше вдається до диверсій та інших форм гібридної війни по всій Європі.
На полях зустрічі міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні сказав журналістам, що італійська влада перевірить цю інформацію, «щоб установити факти». Так він відповів на запитання, чи може справа в Лейпцигу змусити Рим переглянути свою позицію щодо видачі віз росіянам.
До того ж у травні колишнього посла Італії в Узбекистані та співробітника посольства затримали за підозрою в організації схеми видачі довгострокових шенгенських туристичних віз громадянам Росії, які не відповідали встановленим вимогам.
Для Естонії та її союзників, які давно застерігають, що росіяни можуть використовувати туристичні поїздки до ЄС для шпигунства й диверсій, справа в Лейпцигу стала ще одним доказом необхідності усунути небезпечну прогалину у візових правилах Євросоюзу.
«Висновок очевидний: це має припинитися», — написав у соцмережі X міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Каллас відстоює окремий статус дипломатичної служби ЄС
Кая Каллас виступила проти приєднання очолюваної нею Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) до Єврокомісії. У середу цю німецьку ініціативу обговорили міністри закордонних справ країн ЄС на зустрічі в Ірландії.
«Нинішня інституційна модель має широку підтримку», — заявила Каллас після зустрічі. Водночас два джерела, поінформовані про перебіг дискусії, кажуть, що німецьку пропозицію сприйняли доволі прохолодно.
Франція також підтримала цю ініціативу, хоча й без особливого ентузіазму. Для багатьох міністрів вона стала несподіванкою.
Каллас вважає, що тут потрібні радше технічні зміни, а не перебудова всієї інституційної системи.
«Проблема не в договорах чи інституційній моделі. Проблема в тому, як ця модель працює на практиці», — сказала вона.
При цьому Каллас доволі прозоро натякнула, що проблема саме в Єврокомісії, яка «дублює» роботу її служби. Менші держави ЄС також навряд чи захочуть відмовлятися від координації, яку забезпечує те, що Каллас одночасно очолює дипломатичну службу ЄС і є віцепрезиденткою Єврокомісії.
Водночас Каллас дала зрозуміти, що все ж могла б підтримати пропозицію — але лише за однієї умови. Вона має отримати реальні повноваження координувати всі напрями роботи Єврокомісії, пов’язані із зовнішньою політикою: від міграції та розвитку до торгівлі.
Проте, на її думку, це навряд чи можливо, доки «наді мною є хтось, хто насправді ухвалює рішення». Каллас явно мала на увазі президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн.
Однак процес реформування, який започаткувала сама Каллас, схоже, вже вийшов з-під її контролю. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, схоже, перехопив ініціативу: він запросив міністрів на конференцію, яка відбудеться 2 грудня в Берліні.
Там, імовірно, обговорять майбутнє EEAS, а також іншу пропозицію Вадефуля — відмовитися від принципу одностайності під час ухвалення рішень із питань зовнішньої політики та безпеки. Утім, ця ідея навряд чи матиме успіх.
Відверта розмова про бюджет
Переговори про наступний довгостроковий бюджет ЄС переходять у нову фазу. Про це міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн розповів Rapporteur під час дводенної зустрічі міністрів у Дублінському замку.
«Гадаю, етап, коли ми лише окреслювали позиції, уже позаду. Тепер шукаємо компроміс, прийнятний для всіх», — сказав він. За словами Бірна, хоча кожна країна твердо відстоює власні інтереси, усі розуміють: домовленості досягти необхідно.
До кінця тижня Бірн проведе особисті зустрічі більш ніж із половиною своїх колег. Він сподівається досягти угоди до кінця року. Розмови, за його словами, відбуваються «відверто».
Тим часом президент Європейської ради Антоніу Кошта вже відвідав дві третини столиць ЄС. Під час цієї поїздки він намагається заручитися підтримкою країн щодо майбутнього бюджету.
Сігітас Міткус може очолити переговори, коли Литва в січні перебере ротаційне головування в Раді ЄС. Він розповів кореспондентці Euractiv з питань бюджету Вікторії Беккер, що всі країни прагнуть завершити переговори у визначений Коштою термін — до кінця року. Якщо цього не станеться, Литва «готова довести справу до кінця». Читайте повне інтерв’ю.
Чи вплинули поляки на результат референдуму в Ісландії?
Європейська інтеграція відкрила полякам шлях до Ісландії, куди вони їхали в пошуках роботи й нового життя. Багато хто залишився, створив сім’ю, і зрештою поляки стали найбільшою іммігрантською громадою країни.
Поляки, які давно живуть в Ісландії, розповіли моєму колезі Магнусу Лунду Нільсену, що близько 3000 їхніх співвітчизників мали право голосувати на референдумі про відновлення переговорів щодо вступу до ЄС. На їхню думку, більшість із них радше не підтримувала можливе членство Ісландії.
За їхніми словами, Євросоюз багато що змінив у Польщі, але Ісландії міг запропонувати значно менше. Те, що людина скористалася перевагами євроінтеграції, ще не означає, що вона стала її прихильником. Читайте заключний репортаж Магнуса з Рейк’явіка.
Оригінал тексту в розсилці Euractiv Rapporteur читайте тут.