Очільник окупованого Криму Сергій Аксьонов у середу повідомив, що пального на півострів надходить дедалі менше. Через це, за його словами, доведеться ще більше обмежити продаж бензину та посилити нормування.
Від четверга всі кримські заправки, незалежно від власника, працюватимуть лише двічі на день: з 8:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00. В інший час пальне водіям не відпускатимуть, йдеться в заяві Аксьонова.
За його словами, заправки працюватимуть почергово. Окупаційна влада триматиме повний графік у таємниці, а щодня о 7:00 публікуватиме в інтернеті лише перелік АЗС, яким дозволено продавати пальне цього дня.
Такий порядок має запобігти ситуаціям, коли водії годинами стоять у чергах, але бензин закінчується ще до того, як вони дістаються заправних колонок, пояснив Аксьонов.
Запроваджені в липні обмеження залишилися чинними. За один раз водіям дозволено купувати не більш як 20 літрів пального. Автомобілі з непарною останньою цифрою номерного знака можна заправляти лише в непарні числа місяця, а з парною — у парні.
Раніше Аксьонов торгував тютюновими виробами та займався нерухомістю. Після вторгнення й окупації Криму у 2014 році Москва призначила його «губернатором» півострова.
У своїй заяві в Telegram він не згадав про українські атаки на Крим. Щодня Україна спрямовує на півострів десятки, а іноді й сотні дронів.
У липні та серпні інтенсивність цих атак різко зросла. Основними цілями стали російські потяги й вантажівки з пальним, а також дороги, мости та залізничні колії, які сполучають Крим із материковою частиною Росії.
Через повітряні удари більшість кримських заправок може продавати пальне лише кілька годин на день, а водіям іноді доводиться стояти в чергах усю ніч.
Одночасно з ударами по наземних цілях українські Сили безпілотних систем (СБС) від початку липня проводять кампанію атак на морі. Їхніми цілями стали танкери, які перевозять російські нафтопродукти в Азовському морі та північно-західній частині Чорного моря.
Особливу увагу СБС приділяють суднам, які доправляють пальне до Криму. Українські дрони здебільшого атакують їхні капітанські містки та машинні відділення.
Лише 11 липня Україна заявила про ураження 21 танкера. Після цього Росія обмежила судноплавство через Керченську протоку та Донсько-Азовський канал.
У середу проукраїнська кримська новинна платформа «Кримський вітер» оприлюднила відео з черги на заправці. Місцева жителька Сімферополя, яку представили як домогосподарку та підприємицю, розповіла про ситуацію з пальним.
«Ось яка насправді ситуація в Криму. Щоб відвезти дитину до школи, потрібен бензин. А щоб його купити, треба годинами стояти в черзі. Тому доводиться приїжджати дуже рано... Щоб завтра відвезти дитину до школи, я маю простояти тут щонайменше дві години. І немає жодної гарантії, що зрештою вдасться заправитися», — сказала вона.
Далі вона описала хаос на заправці: дізнавшись, що пального на всіх не вистачить, водії наввипередки побігли по талони. Жінка встигла взяти талон, але через цей забіг сильно перенервувала.
«Це, звісно, п*здець. Я ж начебто просто вийшла трохи прогулятися. А тепер, виявляється, роздають талони. Підійшли якісь дівчата у формі — працівниці заправки. Просто якісь дівчата: без бейджів, без жодних розпізнавальних знаків. На табло заправки — нічого, жодної інформації. Мені треба бігти, мало не заробити інфаркт, щоб отримати цей довбаний талон. Серце досі калатає. Довелося бігти цілий кілометр. Ось такі справи», — сказала вона.
У серпні командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що його бійці й технічні фахівці ведуть кампанію зі знищення об’єктів виробництва та розподілу пального в Криму. За його словами, ще одна мета — вивести з ладу енергосистему півострова.
Наприкінці серпня по всьому Криму регулярно відбувалися масштабні відключення електроенергії. Серйозні перебої фіксували в Сімферополі, Севастополі, Керчі, Феодосії та Ялті. Найгіршою була ситуація на півночі півострова й у сільських районах. У деяких віддалених селах світла не було понад місяць.
30 серпня українська інформаційна платформа Supernova+, яка спеціалізується на російському контенті, опублікувала коментарі жителів Криму. Їхні слова підтверджували повідомлення про нестабільне електропостачання та обурення місцевих мешканців.
«Ніхто не знає, буде світло чи ні. З водою те саме», — сказала водійка, яка проїжджала одним із приморських міст.
«Це ненормально, що у XXI столітті люди в Криму живуть у темряві. Неприпустимо, що я мушу кудись ходити з балоном бутану. Ненормально, що ми збираємо гроші на протиуламкову плівку для шкільних вікон, а в Москві тим часом сперечаються, проводити концерт чи ні», — сказала інша жінка на відео, знятому в невстановленому місці в Криму.
Kyiv Post не зміг незалежно підтвердити автентичність відео. Водночас провідні українські медіа повідомили, що запис справжній.
Удари СБС по енергетичних об’єктах у глибині Росії зменшили обсяги виробництва пального та спричинили дефіцит у регіонах, які Москва вважає пріоритетнішими за Крим. Через це Кремлю дедалі складніше постачати пальне на півострів.
Під час масованої атаки дронів 26 серпня було уражено великий нафтопереробний завод «Лукойлу» в Кстові. На підприємстві спалахнули чотири пожежі, які станом на середу ще не загасили. Один удар вивів з ладу близько 11% російських потужностей із виробництва бензину, повідомила незалежна українська дослідницька група Dnipro Osint, яка аналізує перебіг бойових дій.
Під час виступу перед російськими законодавцями 1 вересня президент РФ Владімір Путін, схоже, заперечив масштаби збитків. Він заявив, що атаки українських дронів «звісно, ніколи не завдадуть нам серйозної шкоди», і стверджував, що 90% російських потужностей із виробництва бензину працюють у звичайному режимі.
Наприкінці серпня Головне управління розвідки Міноборони України підрахувало, що через постійні удари обсяги пального, яке Росія може доставляти на заправки, скоротилися щонайменше на третину, а можливо — майже наполовину. Bloomberg і Reuters оцінюють це скорочення приблизно у 25–30%.
У серпні уряд Росії доручив Федеральній антимонопольній службі, Міністерству енергетики та нафтовим компаніям обмежити ціни на бензин у регіонах, де його бракує. Так влада намагається подолати паливну кризу, повідомило в четвер латвійське видання Vazhnie Istorii.
Однак це рішення може мати зворотний ефект. Якщо влада штучно занижуватиме ціни в регіонах, куди дорого доставляти пальне, зокрема в Криму, нафтовим компаніям може стати невигідно взагалі постачати його туди, зазначає видання.
Як повідомило в четвер американське агентство AP, російська ППО заявила, що з червня по серпень 2026 року перехопила понад 43 300 українських дронів по всій Росії та на окупованих нею територіях України, зокрема в Криму. Роком раніше Москва повідомляла про 7700 перехоплених безпілотників.
За даними AP, українські атаки дронами вже не обмежуються енергетичною інфраструктурою. Тепер вони також порушують роботу російських аеропортів і знищують у Росії величезні склади, схожі на логістичні центри Amazon.