Паливна криза, що охопила Росію, наздогнала Путіна навіть у далекосхідному Владивостоку.
Виступаючи у четвер перед представниками ділових кіл, які надто добре знають, що його економічна риторика далека від істини, російський лідер намагався приховати серйозну інфраструктурну кризу, просторікуючи про динаміку світового ринку.
Він заявив, що високі світові ціни на нафту роблять експорт сирої нафти вигіднішим, ніж її переробка всередині країни, при цьому уникнувши прямої відповіді на запитання: чи слід росіянам звикнути до періодичних дефіцитів пального?
«Скільки вона там зараз коштує? 95 доларів, здається, за барель нафти марки Brent. Вигідніше експортувати сиру нафту, ніж переробляти її всередині країни», — сказав Путін на Східному економічному форумі (СЕФ) у Владивостоку.
Точно про ціну, неправда про причину
Щодо ціни він загалом мав рацію. У четвер нафта марки Brent торгувалася на рівні близько 95 доларів за барель.
Але його пояснення було неповним.
Високі ціни на нафту не роблять переробку автоматично менш привабливою. Маржа переробки нафти на бензин і дизель у Європі теж надзвичайно висока, тоді як у Росії діє механізм державних субсидій, покликаний заохочувати компанії постачати пальне на внутрішній ринок, навіть коли вигідніше експортувати сиру нафту.
Що ще важливіше, власні прогнози Росії показують, що експорт нафти збільшується частково через те, що удари українських дронів систематично знижують внутрішні переробні потужності.
Більше експорту нафти — тому що Україна не залишила Росії іншого вибору
Водночас Росія змушена імпортувати більше пального, щоб покрити дефіцит на внутрішньому ринку.
Наприкінці серпня виробництво бензину впало до приблизно 80 000 тонн на добу при прогнозованому попиті в 115 000 тонн — цього вистачає лише на покриття близько 70% споживання.
Імпорт із Білорусі та Азії, у поєднанні з обмеженнями на експорт, покращив ситуацію з постачанням у найближчій перспективі, але все одно не зміг повністю задовольнити попит на ринку.
Путін намагався заспокоїти бізнес-спільноту, запевняючи, що ремонт нафтопереробних заводів просувається швидкими темпами, і що залишилося виконати лише близько 10% відновлювальних робіт.
Сама ж аргументація Путіна викрила суперечність: Росія не просто експортує більше нафти заради прибутку, а й поспішає відновити систему переробки, понівечену ударами українських дронів.
Росіянам треба пристосуватися до нової реальності?
Але коли модератор запитав прямо, чи треба росіянам звикати до систематичних дефіцитів палива, Путін не дав чіткої відповіді.
Натомість він перейшов до теми безпеки, заявивши, що Росії потрібні потужніші засоби протиповітряної оборони та удари у відповідь по Україні.
Коли його знову запитали, чи слід росіянам очікувати регулярних дефіцитів, Путін відповів, що Росія «має бути готова до всього».
Ці слова прикметні тим, що стали рідкісним зізнанням Путіна в тому, що Москва неправильно оцінила вразливість своєї енергетичної інфраструктури.
«Ми припускали, що це суто цивільні об’єкти, які не можуть бути цілями жодних атак навіть в умовах збройного конфлікту, — сказав він. – Але в цьому ми помилилися».
Удари України змінюють ситуацію
Місяцями Кремль називав далекобійні удари України «піар-ходами». Тепер Путіна сам зізнався, що це дещо зовсім інше.
Київ б’є не лише по нафтопереробних заводах — він б’є по всій економіці, на якій тримається війна, перетворюючи саме той товар, який фінансує агресію Москви, на внутрішню вразливість.
Дим над російськими енергетичними вузлами та заклик російського керівництва до своїх громадян «бути готовими до всього» – це чіткий меседж України: війна, яку розв’язав Путін, більше не вестиметься на умовах Росії.