У Німеччині розпочинається вирішальний місяць регіональних виборів, напередодні яких ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (АдН) як ніколи близька до влади.
У Саксонії-Ангальт вибори відбудуться в неділю, 6 вересня. За останнім прогнозом, АдН може отримати 41% голосів — майже вдвічі більше, ніж на попередніх регіональних виборах 2021 року, коли партію підтримали 20,8% виборців. Керівний Християнсько-демократичний союз (ХДС) відстає з 23%.
Фактично АдН зараз підтримують приблизно двоє з п’яти виборців, тоді як ХДС — лише трохи більше ніж кожен п’ятий. АдН може стати найбільшою партією, випередивши ХДС на 18 процентних пунктів, хоча, за прогнозом, здобути абсолютну більшість у парламенті їй навряд чи вдасться.
Партія також лідирує в Мекленбурзі — Передній Померанії, де вибори відбудуться 20 вересня. За даними опитування Infratest dimap, АдН має 35% підтримки й ненабагато випереджає керівну Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), яку підтримують 32% виборців.
На виборах 2021 року в Мекленбурзі — Передній Померанії АдН отримала 16,7% голосів. Отже, за п’ять років підтримка партії зросла більш ніж удвічі, тоді як рейтинг СДПН знизився з 39,6% до 32%.
Того ж дня вибори відбудуться й у Берліні. Там АдН не лідирує, однак її підтримка зросла приблизно до 18% проти 9,1% на повторних міських виборах 2023 року.
Від протестної партії на сході до загальнонаціональної сили
Популярність АдН зростає вже кілька років, і вересневі вибори стали черговим проявом цієї тенденції.
На федеральних виборах 2021 року партія отримала 10,4% голосів. Через чотири роки вона подвоїла цей результат до 20,8% і стала другою за величиною політичною силою в Бундестазі. Згідно з останніми загальнонаціональними опитуваннями, нині АдН підтримують близько 28% виборців — більше, ніж блок ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.
Найбільшу підтримку партія, як і раніше, має на сході країни, на території колишньої НДР. Однак зростання її популярності вже не обмежується цим регіоном.
«АдН набагато популярніша у східних, так званих нових федеральних землях, ніж у західних — старих, — розповів Kyiv Post берлінський журналіст Ніколай Кліменюк. — Однак і на заході Німеччини її підтримка стрімко зростає».
Кліменюк пов’язує цю тенденцію із загальним падінням довіри до традиційних партій і політики загалом.
«У суспільстві є відчуття загальної кризи демократії та недовіра до неї, — сказав він. — За таких умов цілком закономірно зростає підтримка антиліберальних популістських сил».
Про цю тенденцію заговорили ще у 2024 році, коли АдН здобула значну підтримку на виборах у Саксонії та Тюрингії.
Експерт із зовнішньої політики Бенджамін Талліс тоді розповів авторці цього матеріалу, що виборців непокоїли занепад Німеччини та відсутність переконливого бачення майбутнього. Багато хто вважав, що влада не чує їхніх занепокоєнь щодо інфляції та міграції, а керівні партії не пропонують переконливих рішень цих проблем.
Талліс попереджав, що популярність популістських партій зростатиме й надалі, якщо демократичні сили Німеччини «не візьмуть себе в руки».
Цей прогноз справдився. Водночас Талліс застерігав, що голосування за АдН не обов’язково означає відмову від підтримки України. Регіональні вибори не визначають зовнішньої політики країни, а Україна не була серед головних тем, які непокоїли виборців АдН у 2024 році.
АдН виступає проти постачання зброї Україні та санкцій проти Росії
Федеральна програма АдН передбачає припинення постачання німецької зброї Україні, скасування санкцій проти Росії та переговори, за результатами яких Україна залишиться поза НАТО і Європейським Союзом.
В офіційній зовнішньополітичній програмі партії йдеться: «США залишаються нашим партнером. Росія має ним стати». АдН виступає за відновлення економічних відносин із Москвою та запуск газопроводів «Північний потік».
Це означало б повернення до енергетичної моделі, яку колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав у розмові з Kyiv Post «самостійно створеною залежністю Німеччини від Росії».
Берлін почав відмовлятися від цієї моделі після повномасштабного російського вторгнення, скорочуючи залежність від російських енергоносіїв і переходячи до постачання Україні сучасніших видів озброєння. Ці зміни Kyiv Post описував у 2022 році.
Фракція АдН у ландтазі Саксонії-Ангальт виступала проти вступу України до НАТО та ЄС, а також проти постачання їй зброї, водночас підтримуючи подальше використання «Північного потоку — 2».
У передвиборчій програмі АдН у Саксонії-Ангальт на 2026 рік партія пішла ще далі, запропонувавши більше не визнавати українців у Німеччині біженцями від війни. У документі стверджується, що українці, які постраждали від бойових дій, мають шукати прихистку на заході України.
Лідери АдН Аліса Вайдель і Тіно Крупалла бойкотували виступ президента України Володимира Зеленського в Бундестазі у 2024 році. Вони назвали його «президентом війни та жебрацтва», поставили під сумнів його легітимність і дорікнули йому тим, що він просить у Німеччини гроші на відбудову України.
Проросійські симпатії АдН особливо виразно проявилися після спроби атаки безпілотником із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле 4 серпня.
Німецький уряд дійшов висновку, що за нею стояли особи, які діяли в інтересах російських державних структур. У відповідь Берлін закрив генеральне консульство Росії в Бонні та розірвав угоду, що регулювала діяльність культурного центру «Російський дім» у Берліні.
Як повідомляв Kyiv Post, центром керує підсанкційне кремлівське агентство «Россотрудничество». Його звинувачують у поширенні пропаганди, підтримці російських операцій впливу та тиску на журналістів через судові позови. Попри рішення Берліна, центр зможе працювати до завершення терміну дії угоди в червні 2027 року.
Крупалла звинуватив уряд у застосуванні «подвійних стандартів». За його словами, він підтримав би таку саму реакцію на те, що назвав атакою України на газопроводи «Північний потік».
Тим часом програма АдН у Саксонії-Ангальт передбачає поглиблення економічних і культурних відносин із Росією та розширення викладання російської мови в школах. «Антиросійську політику» традиційних партій у документі названо такою, що суперечить інтересам Німеччини.
Що зможе змінити АдН, очоливши регіональний уряд
Перемога на регіональних виборах не дасть АдН контролю над зовнішньою політикою Німеччини.
Згідно з Основним законом Німеччини, відносини з іншими державами належать до повноважень федерального уряду. Питання зовнішньої політики та оборони також перебувають у винятковій компетенції федеральної влади.
Очільник регіонального уряду від АдН у Магдебурзі чи Шверіні не зможе припинити постачання німецької зброї Україні, скасувати санкції ЄС, відновити роботу «Північних потоків» або вивести Німеччину з НАТО.
Водночас під контролем такого уряду опиняться інституції, які суттєво впливають на повсякденне життя людей.
Федеральні землі Німеччини відповідають за освіту, культуру та більшість питань, пов’язаних із роботою поліції. Уряд АдН зможе змінювати шкільні програми, перерозподіляти фінансування культури, переглядати програми інтеграції мігрантів, призначати високопосадовців і поставити своїх міністрів на чолі відомств, яким підпорядковуються земельна поліція та служба внутрішньої розвідки.
Остання можливість викликає особливе занепокоєння в Саксонії-Ангальт, де земельна розвідка визнала місцевий осередок АдН правоекстремістською організацією.
Міністр внутрішніх справ від АдН зможе контролювати те саме відомство, яке веде спостереження за партією. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус уже заявив, що в разі входження АдН до уряду її представникам не слід надавати доступ до секретної інформації через близькість партії до Владіміра Путіна.
Регіональний уряд також представлятиме Саксонію-Ангальт у Бундесраті — палаті, через яку федеральні землі беруть участь у законотворчому процесі на загальнонаціональному рівні. Одна земля не зможе самостійно змінити політику Берліна, але зможе використовувати свої голоси в Бундесраті, міністерства та політичний вплив, щоб гальмувати ухвалення законів і просувати зближення з Москвою.
Головний ризик для України
Усі провідні партії Німеччини, як і раніше, відмовляються створювати коаліції з АдН. Тому навіть перемога на виборах не гарантує кандидату від партії Ульріху Зігмунду посади прем’єр-міністра землі.
Однак результат АдН понад 40% може завадити іншим партіям сформувати стабільну більшість без союзів, від яких вони також відмовляються. Це може призвести до створення нестійкого уряду меншості або посилити тиск на ХДС, щоб партія переглянула свою категоричну відмову від співпраці з ультраправими.
Безпосередня загроза для України полягає не в тому, що Саксонія-Ангальт раптом почне визначати зовнішню політику Німеччини. Ризик у тому, що АдН може вперше отримати реальну виконавчу владу, закріпити проросійський курс у політичному порядку денному Німеччини та змусити інші партії коригувати власні стратегії перед федеральними виборами 2029 року.
У 2024 році Талліс застерігав, що політики традиційних партій можуть помилково сприйняти протестне голосування на регіональних виборах як вимогу скоротити підтримку України. Через два роки АдН стала значно сильнішою, її позиція щодо Києва не змінилася, а сама партія як ніколи близька до реальної влади на рівні федеральної землі.