Український піхотний підрозділ, сформований переважно з добровольців із Колумбії та Бразилії, під час нещодавніх боїв вибив російські війська з позицій на північному сході Харківської області. Про це йдеться в оприлюднених у четвер заявах підрозділу та вищого командування.
Штурмові групи 23-го штурмового полку Р.У.Г. Збройних сил України захопили російські позиції між селами Дворічне та Западне і «звільнили» близько 4 кв. км території, повідомила пресслужба полку. Локальний успіх підтвердили Генеральний штаб ЗСУ та командування 2-го корпусу «Хартія», якому підпорядковується полк.
Більшість солдатів і молодших офіцерів 23-го полку — добровольці з країн Центральної та Латинської Америки. У підрозділі, який, за наявними даними, налічує близько 500 військових, найбільше колумбійців, на другому місці — бразильці. У його лавах також служать мексиканці, аргентинці, чилійці, парагвайці та добровольці з Іспанії, Португалії й Італії.
Кожен із них отримує таку саму платню, як інші піхотинці ЗСУ, що беруть участь у бойових діях.
Підрозділ оприлюднив кадри з камер на шоломах бійців і з дронів, а також схеми операції. На відео піхотинці 23-го полку вдень атакують російські позиції поблизу Дворічної. Маршрут до них пролягав через ліс і прилеглу заболочену місцевість, що дало військовим змогу наблизитися непомітно. Добре озброєні бійці обережно просуваються густим лісом групами по троє-п’ятеро, а за їхнім рухом згори стежать розвідувальні дрони.
Друга штурмова група тим часом непомітно наблизилася до позицій росіян поблизу Западного, що лежить південніше. Потім бійці атакували з неочікуваного для ворога боку. На відео зі штурму видно, як обидві піхотні групи ведуть вогонь зі стрілецької зброї, а FPV-дрони-камікадзе уражають російські укріплення.
На кадрах іспаномовні військові в українській формі використовують прийняту в НАТО систему жестів і тактику «вогонь і маневр». Відео з повітря свідчить, що в атаках також брали участь літальні апарати 35-ї бригади морської піхоти ЗСУ — ймовірно, дрони-бомбардувальники.
На відео, знятому після штурму, зафіксовано захоплені російські позиції, а також трофейні елементи військової форми й особисте спорядження російських військових. Там само видно тіла двох чоловіків у формі армії РФ зі слідами тяжких поранень. Їхні обличчя заретушовані.
За даними джерел у ЗСУ, ці два штурми послабили здатність російських військ підтримувати наступальні дії далі на південь. Провідні українські медіа та деякі міжнародні аналітики, зокрема американський Інститут вивчення війни (ISW), підтвердили, що атаки загалом відбувалися так, як описав підрозділ. Вони також підтвердили, що бійці підрозділу, більшість із яких — добровольці з Колумбії, здобули локальний, але беззаперечний успіх у наступі.
У заяві, також оприлюдненій у четвер, командування 2-го корпусу «Хартія», що відповідає за цю ділянку фронту, повідомило, що операція стала продовженням нещодавніх штурмів, під час яких ЗСУ повернули під контроль України ще 9,5 кв. км території. У корпусі заявили, що ці атаки «змінюють геометрію фронту». За даними «Хартії», 23-й полк провів їх 25 і 30 серпня.
На відміну від звичайних наземних підрозділів ЗСУ, які зазвичай використовують дрони, артилерію та бронетехніку, 23-й полк має порівняно мало важкого озброєння. Під час штурмів він покладається переважно на повнопривідні автомобілі та безпілотники.
У звіті, оприлюдненому 1 вересня, підрозділ безпілотних систем полку заявив, що протягом серпня його оператори уразили 353 цілі. Серед них — 159 командних і спостережних пунктів та місць розташування особового складу, 81 одиниця автотехніки, 50 російських квадрокоптерів, 11 одиниць бронетехніки та 12 російських військових. Інтенсивні удари дронами по виявлених і ймовірних оборонних позиціях росіян є поширеною тактикою ЗСУ.
На оприлюднених у п’ятницю мапах аналітичного проєкту DeepState західна частина Дворічної позначена як сіра зона, тоді як центр і схід селища залишаються під контролем російських військ.
За попередніми заявами російських та українських військових, окремі підрозділи 69-ї мотострілецької дивізії РФ, яка базується поблизу Санкт-Петербурга, вже кілька місяців перебувають на цій ділянці фронту. Водночас в останніх повідомленнях не уточнювалося, які саме російські підрозділи атакував 23-й полк.
На північному сході Харківської області майже безперервні бої тривають від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. Значна частина бойових дій точиться поблизу прикордонного Вовчанська, а також за переправи через Оскіл — ключову водну артерію, що перетинає регіон із півночі на південь. Якщо Дворічна повністю перейде під контроль українських сил, Росія втратить одну з цих важливих переправ.
23-й полк нині входить до складу Національної гвардії України та діє під командуванням ЗСУ. Це штурмове формування, головна ударна сила якого — піхотні роти. Під час штурмів піхоті допомагають оператори дронів і наземних роботизованих комплексів, а окремі підрозділи забезпечують зв’язок, радіоелектронну боротьбу, логістику та медичну допомогу. Кістяк полку складають одні з найдосвідченіших військових Сил оборони, які беруть участь у бойових діях ще з кінця 2010-х років.
Командир 23-го полку Гамлет Авагян — етнічний вірменин, який 2015 року приїхав до України добровольцем, щоб воювати проти російської агресії. Згодом він оселився на півдні України й успішно займався бізнесом. Однак під час повномасштабного вторгнення Росія знищила його готель та інше майно, а його родина була змушена залишити дім.
Авагян приєднався до ЗСУ як піхотинець-розвідник. До 2024 року він сформував розвідувальний підрозділ — попередника 23-го полку, який спеціалізувався на наземних штурмах. За даними українських медіа, перед виходом у бій на рубежі річки Оскіл Авагян і його бійці понад місяць відпрацьовували штурми в міській забудові.
У четвер і п’ятницю російські військові блогери повідомляли про атаки ЗСУ поблизу Дворічної та Западного, але не підтвердили, що російські війська втратили територію. У ранковому зведенні міністерства оборони РФ за четвер про ці бої взагалі не згадувалося. Натомість офіційні повідомлення Москви про ситуацію на харківському напрямку стверджували, що російські війська просуваються, а опір українських сил слабшає. Інші джерела такої картини не підтверджували.
Останніми місяцями офіційні російські медіа неодноразово поширювали відверто неправдиві повідомлення про перебіг боїв на північному сході Харківської області. Найпоказовішим прикладом стала доповідь Владіміру Путіну, яку транслювали на всю країну: під час неї один із генералів заявив, що російські війська повністю захопили Куп’янськ. Насправді більша частина міста залишалася під контролем України, а до червня ЗСУ ліквідували або витіснили всіх російських військових, яким вдалося туди проникнути. Кремль публічно цієї поразки так і не визнав.
Під час ще однієї офіційної наради, яку транслювали по телебаченню 1 вересня, Владіміру Путіну доповіли, що російські війська захопили Козачу Лопань — селище на північ від Харкова поблизу кордону з Росією. Наступного дня командування 14-го армійського корпусу, який відповідає за цю ділянку фронту, назвало повідомлення Кремля неправдивим і оприлюднило кадри та свідчення українських військових із Козачої Лопані.