Більше ніж сусід: стратегічна роль Молдови в майбутньому України

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році відносини України та Молдови перейшли від нестабільного сусідства до стратегічного партнерства. Країни поглибили співпрацю у сфері безпеки, транспорту, енергетики, торгівлі та європейської інтеграції, а Молдова стала важливим альтернативним маршрутом для українського експорту. Надалі Київ і Кишинів можуть посилити взаємодію через спільні інфраструктурні проєкти, управління басейном Дністра, енергетичні зв’язки та участь Молдови у відбудові України.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, стало поворотним моментом для всього східноєвропейського регіону. Для Республіки Молдова війна не лише створила серйозні ризики на її східному кордоні, а й спричинила кардинальні зміни у відносинах з Україною.

Протягом понад 30 років незалежності двосторонні відносини характеризувалися чергуванням періодів співпраці та розбіжностей щодо делімітації кордонів, управління басейном Дністра, транспортної інфраструктури та придністровського питання, але з 2022 року вони переросли у справжнє стратегічне партнерство.

Сьогодні Кишинів і Київ об’єднує не лише географічна близькість, а й спільні інтереси у сферах безпеки, економічного розвитку та європейської інтеграції.

Від нерівноправного сусідства до стратегічного партнерства

До війни на співпрацю між Молдовою та Україною часто впливали розбіжності у внутрішніх пріоритетах і вплив Російської Федерації на обидві держави. Хоча Республіка Молдова та Україна співпрацювали в рамках регіональних проєктів і поділяли спільні занепокоєння щодо придністровського конфлікту, їхній діалог не завжди був послідовним. Однак російське вторгнення кардинально змінило цю ситуацію. Обидві держави стали об’єктами схожих форм тиску — військового на Україну та гібридного на Молдову. При цьому безпека однієї країни дедалі більше почала сприйматися як безпосередньо пов’язана з безпекою іншої.

Одним із перших конкретних проявів цього нового партнерства стала реакція Республіки Молдова на кризу з біженцями. За перші місяці війни кордон Молдови перетнули приблизно 600 000 громадян України, а понад 100 000 залишилися в країні тимчасово. З огляду на чисельність населення, Республіка Молдова прийняла чи не найбільше біженців.

Попри обмежені ресурси, влада, міжнародні організації та громадянське суспільство швидко мобілізували сили для забезпечення житлом, медичними послугами, психологічною підтримкою та доступом до освіти для дітей-біженців. Суспільна солідарність була не менш важливою, ніж інституційна реакція. Тисячі молдовських сімей відкрили свої домівки для біженців, а сотні волонтерів працювали на прикордонних пунктах пропуску в Паланці, Отачі та Тудорі.

Імідж Республіки Молдова серед її західних партнерів суттєво змінився: її визнали за те, як вона впоралася з однією з найбільших гуманітарних криз у своїй новітній історії.

Символом цієї трансформації став прикордонний перехід Паланка–Маяки–Удобне. Протягом перших тижнів війни він слугував головним евакуаційним коридором для українських цивільних, а згодом перетворився на важливий логістичний вузол для перевезення товарів між Україною та ЄС. Еволюція цього прикордонного переходу ідеально відображає трансформацію відносин між Молдовою та Україною: від подолання гуманітарної кризи до розвитку стратегічного партнерства, орієнтованого на безпеку та економічний розвиток.

Війна прискорила й економічну співпрацю. Тимчасова блокада українських чорноморських портів спонукала ЄС запустити «Шляхи солідарності», покликані полегшити український експорт через сусідні країни. Республіка Молдова стала важливою складовою цього механізму, модернізувавши свою автомобільну та залізничну інфраструктуру, щоб обслуговувати частину відповідних торгових потоків.

До весни 2024 року «Шляхи солідарності» ЄС–Україна сприяли транспортуванню понад 136 мільйонів тонн українського експорту та імпорту. Хоча Молдова обслуговувала лише частину цих потоків, її автомобільна та залізнична інфраструктура стала важливим альтернативним сполученням між Україною, Румунією та ширшим європейським ринком. Аналогічно, у 2026 році Кишинів запропонував 50-відсоткову знижку на  транзитні збори за експорт українського зерна, що проходить через територію Республіки Молдова. Це суттєво підтримало Київ, коли Росія продовжувала бити по портовій інфраструктурі в Одеській області.

Поглиблення економічного співробітництва також прискорило інвестиції в модернізацію залізничної мережі Молдови, зокрема ділянки Басарабяска–Березино, яка була знову відкрита після більш ніж двох десятиліть. Це сполучення забезпечує Україні альтернативний маршрут до Дунаю та Балкан, водночас надаючи Республіці Молдова можливість стати регіональним логістичним центром. Та сама логіка лежить в основі проєкту будівництва автомобільного мосту Косеуць–Ямпіль, який сприятиме інтеграції транспортних мереж обох країн та їхньому підключенню до європейських коридорів TEN-T.

Безпека, енергетика та спільне майбутнє Європи

Ще одним прикладом стратегічного зближення є співпраця в енергетичній сфері. У березні 2022 року електроенергетичні системи Республіки Молдова та України були в екстреному порядку синхронізовані з континентальною європейською мережею ENTSO-E, що зменшило їхню залежність від систем, контрольованих Росією та Білоруссю. Це рішення, ухвалене в умовах кризи, мало велике стратегічне значення та продемонструвало здатність обох країн швидко співпрацювати у сферах, критично важливих для національної безпеки.

У сфері безпеки відносини між Молдовою та Україною зазнали безпрецедентного поглиблення. Їхні уряди активізували обмін інформацією щодо гібридних загроз, транскордонної злочинності та спроб дестабілізації, організованих Російською Федерацією. Водночас тіснішим стало співробітництво між митними органами та прикордонною поліцією, а спільні перевірки були розширені на кількох прикордонних переходах. Ці заходи сприяють як спрощенню руху товарів, так і зміцненню регіональної безпеки.

У середньо- та довгостроковій перспективі відносини між Молдовою та Україною слід ще більше зміцнити за допомогою проєктів, що мають структурний вплив. Модернізація всіх пунктів пропуску, будівництво мостів через Дністер, розширення енергетичних міжсистемних з’єднань та цифровізація митних процедур — це інвестиції, які принесуть економічні та стратегічні вигоди обом державам. Існує також значний потенціал для розвитку спільних економічних зон у прикордонних регіонах, здатних залучати європейські інвестиції та стимулювати двосторонню торгівлю.

Ще однією недостатньо розвиненою сферою є співпраця в галузі охорони навколишнього середовища та управління басейном Дністра. На тлі кліматичних змін та необхідності захисту водних ресурсів Кишинів і Київ мають спільний інтерес у розробці постійних механізмів моніторингу та сталого управління водними ресурсами. Спільний підхід у цій сфері сприятиме не лише охороні навколишнього середовища, а й зміцненню взаємної довіри.

Перспективи співпраці тісно пов’язані з процесом європейської інтеграції. Республіка Молдова та Україна одночасно отримали статус кандидатів у члени ЄС у червні 2022 року, а офіційні переговори про вступ були офіційно розпочаті у 2024 році. Хоча обидві країни мають спільну стратегічну мету, процес вступу ґрунтується на принципі індивідуальних досягнень, що означає, що темпи переговорів можуть відрізнятися.

Проте навіть якщо вступ не відбудеться одночасно, двостороннє співробітництво не втратить свого значення. Країна, яка досягне більшого прогресу в переговорах з ЄС, може стати цінним партнером для іншої, надаючи експертну підтримку з питань гармонізації законодавства, імплементації норм ЄС та використання європейських фондів. Таким чином, європейська інтеграція може стати процесом взаємної підтримки, а не конкуренції.

У перспективі відбудова України створить значні економічні можливості для Республіки Молдова. Молдовські компанії, що працюють у сферах будівництва, транспорту, логістики, сільського господарства та послуг, зможуть брати участь у проєктах відбудови, а інфраструктура Молдови може стати одним із головних каналів постачання матеріалів, обладнання та європейських інвестицій, призначених для України.

Війна продемонструвала, що безпека Республіки Молдова та України є глибоко взаємозалежною. Сьогодні ці дві країни вже не просто сусіди, що мають спільний кордон протяжністю понад 1 200 кілометрів, а партнери, які поділяють одне бачення майбутнього регіону. Солідарність, проявлена під час подолання кризи з біженцями, розробка спільних інфраструктурних проєктів, співпраця в енергетичному секторі та тісніше узгодження в процесі європейської інтеграції — все це свідчить про те, що відносини між Молдовою та Україною вступили в новий етап.

Для України Молдова вже не лише невеликий сусід, розташований між українським кордоном та ЄС. Вона стала стратегічно важливим партнером у забезпеченні альтернативних торгових маршрутів, стримуванні російського впливу в Придністров’ї та просуванні спільної мети європейської інтеграції.

Для Молдови ж виживання України та її європейське майбутнє стали необхідними умовами її безпеки. Ця взаємна залежність є найміцнішим фундаментом двосторонніх відносин з часу здобуття незалежності обома державами. Викликом найближчих років стане перетворення солідарності, що виникла внаслідок війни, на міцне стратегічне партнерство, здатне протистояти політичним змінам і майбутній регіональній нестабільності. Якщо Кишинів і Київ продовжуватимуть інвестувати у транспортне сполучення, безпеку та європейську інтеграцію, їхнє партнерство може стати одним із стовпів стабільності у Східній Європі.

Погляди авторки статті не обов’язково відповідають позиції «Kyiv Post».