Під час свого першого офіційного візиту до Києва в неділю американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер були змушені відповідати на прямі запитаннями щодо їхнього ставлення до Владіміра Путіна та готовності Вашингтона чинити тиск на Росію.
Український журналіст Дмитро Гордон запитав Віткоффа, чи обманював його Путін під час їхніх неодноразових зустрічей і чи не огидно йому сидіти за одним столом із міжнародним воєнним злочинцем.
Віткофф не відповів прямо ні на одне з цих запитань. Він зазначив, що Путін завжди ставився до американської делегації з повагою, і що для переговорів необхідно підтримувати відносини як з Росією, так і з Україною.
Кушнера запитали, чи посилить Вашингтон тиск на Москву, якщо його останні дипломатичні зусилля не будуть успішними. Він нічого не сказав про можливі санкції чи інші кроки, натомість наголосив, що президент США Дональд Трамп прагне досягти «виграшного для обох сторін» результату.
Тепле ставлення Віткоффа до Путіна
Ці запитання пролунали на тлі багатомісячного пильного аналізу незвично теплого й неприхованого ставлення Віткоффа до російського лідера.
Під час своєї останньої зустрічі з Путіним у Москві в суботу Віткофф говорив про «неймовірні» історії та спогади, які залишаться в учасників після виходу на пенсію.
«Ваші спогади будуть на першому місці серед усіх інших», — сказав Віткофф Путіну.
У 2025 році Віткофф сказав в інтерв’ю з Такером Карлсоном, що йому подобається Путін, назвав його «надзвичайно розумним» і додав: «Я не вважаю Путіна поганою людиною».
Він також сказав, що Путін помолився в церкві за Трампа після замаху на нього (згодом Путін надіслав Трампу через Віткоффа спеціально написаний портрет).
У тому ж інтерв’ю Віткофф фактично повторив неправдиві російські твердження стосовно української території – підтримав твердження Карлсона про те, що радянський лідер Микита Хрущов просто «подарував» Україні Крим, Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області.
Однак у 1954 році за часів Хрущова з Російської Радянської Республіки до Української Радянської Республіки було передано лише Крим. Інші чотири регіони вже входили до складу Радянської України.
Віткофф також навів російські окупаційні «референдуми» як доказ того, що мешканці українських територій прагнули російського правління. Голосування відбувалися в умовах військової окупації без надійного міжнародного спостереження і були визнані недійсними Генеральною Асамблеєю ООН.
Перший офіційний візит до Києва
Віткофф і Кушнер прибули до Києва поїздом із Польщі після того, як напередодні провели понад три години з Путіним у Москві.
Це був їхній перший візит до України як посланців Трампа. До цього були вісім візитів до Москви.
Президент Володимир Зеленський зустрів посланців біля Софійського собору, після чого делегації розпочали кількагодинні переговори.
Було проведено три раунди переговорів, до останнього з яких приєдналися радники з питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини.
Йшлося про можливе поновлення переговорів із Росією, територіальні питання, гарантії безпеки, постачання засобів протиповітряної оборони та підтримку енергетичної системи України перед настанням зими.
Зеленський зазначив, що Україні потрібні додаткові системи і ракети Patriot, і що сильне українське військо залишатиметься однією з головних довгострокових гарантій безпеки країни.
Сторони також обговорили післявоєнний «план процвітання» та домовилися про проведення чергової зустрічі за участю представників України, США та Європи.
Віткофф заявив, що американці привезли з Москви «нові ідеї», і висловив сподівання, що незабаром може бути оголошено про черговий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США. Змісту цих пропозицій він не розкрив.
Гордон запитав Віткоффа, чи не дурить його Путін
На пресконференції Гордон подякував американським посланцям за їхні зусилля, а потім поставив Віткоффу низку запитань.
Він запитав, чи не обманював його Путін і чи Росія розуміє лише «мову сили».
Потім Гордон запитав: «Чи не огидно Вам сидіти за одним столом із Путіним?»
У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна у зв’язку з імовірною незаконною депортацією українських дітей.
У відповідь Віткофф лише наголосив на важливості комунікації.
«Президент Путін завжди ставився до нас із повагою», — процитував його Гордон.
Віткофф зазначив, що без відносин та ефективної комунікації з обома сторонами шансів на досягнення мирного врегулювання мало, і що його і Кушнера завдання – зблизити Україну та Росію, зменшити їхні розбіжності та підтримувати канали комунікації.
Віткофф не відповів на запитання, чи вважає він, що Путін вводить його в оману, і не прокоментував слова Гордона «воєнний злочинець».
Кушнер прагне сценарію, «вигідного для обох сторін»
Кушнера окремо запитали, чи готовий Вашингтон посилити тиск на Росію, в тому числі санкційний, якщо не вдасться досягти дипломатичного прориву.
У відповідь він зазначив, що Трамп підходить до переговорів, спираючись на свій бізнес-досвід, прагнучи результату, «вигідного для обох сторін», і створюючи можливості для обох сторін реалізувати свої інтереси.
За його словами, Путін має як конкретні цілі, так і ширші прагнення щодо Росії, які можна буде реалізувати після закінчення війни. У цій ситуації війна – це збитки, а мир — прибутки.
Посланець зазначив, що Трамп прагне не лише зупинити поточні бойові дії, а й створити основу для тривалого врегулювання.
Ні Кушнер, ні Віткофф не уточнили, яких заходів може вжити Вашингтон, якщо Росія відмовиться від поновлення переговорів або наполягатиме на своїх територіальних вимогах.
У Москві прориву не відбулося
Візит до Києва відбувся після суботньої зустрічі в Кремлі, яку російські та американські посадовці охарактеризували як змістовну, але яка не принесла жодного прориву.
Путін публічно не продемонстрував жодних ознак готовності пом’якшити свої вимоги. Кремлівські посадовці заявили, що він продовжує наполягати, щоб будь-яка угода враховувала те, що Москва називає «першопричинами» війни.
Росія регулярно використовує це слово, вимагаючи нейтралітету Українита обмеження її збройних сил.
Путін також висловив упевненість, що його війська зможуть досягти цілей Москви військовим шляхом. За словами пов’язаних із Кремлем джерел, Путін вважає, що Росія зможе захопити решту Донбасу до кінця цього року.
Росія продовжує вимагати від України здачі територій, які її війська наразі не контролюють, але Київ рішуче відкидає цю вимогу.
Проте Віткофф зазначив, що зустріч у Москві принесла «значний прогрес», а Кушнер охарактеризував обговорення як конструктивні та змістовні.
Посланці висловили сподівання на поновлення прямих тристоронніх переговорів за участю України, Росії та США. Дата та місце проведення не були оголошені, а Москва публічно не погодилася на участь.