Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), майже три чверті українців вважають себе щасливими навіть зараз, на п’ятому році повномасштабної війни.
Опитування показало, що 71% респондентів назвали себе щасливими. З них 31% заявили, що вони «однозначно щасливі», а 40% відповіли «скоріше так, ніж ні».
Ще 11% дали неоднозначну відповідь, зазначивши, що відчувають себе водночас щасливими і нещасливими. 16% назвали себе нещасливими: 9% відповіли «скоріше ні, ніж так», а 7% заявили, що вони нещасливі.
Частка українців, які вважають себе щасливими, майже не змінилася з грудня 2025 року – зросла з 69% до 71%. Однак вона значно зросла порівняно з 58%, зафіксованими в грудні 2024 року.
Останній показник також відповідає рівню, зафіксованому в грудні 2021 року — за два місяці до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення, коли щасливими вважали себе 71% респондентів.
Президент КМІС Володимир Паніотто зазначив, що ці результати спочатку можуть здатися парадоксальними, оскільки українці переживають втрати близьких, вимушене переселення, фінансові труднощі, розлуку з рідними, втрату домівок і колишнього способу життя.
Він додав, що зростання рівня щастя, про яке свідчать дані опитування, не було зумовлене насамперед зменшенням частки нещасних респондентів. Цей показник залишався на рівні близько 16% як у грудні 2024 року, так і в останньому опитуванні.
Натомість частка людей, які відповіли «і так, і ні», знизилася з приблизно 25% до 11%. За словами Паніотто, у багатьох респондентів сприйняття свого життя змінилося з невизначеного або суперечливого на більш позитивне.
Опитування не дозволяє встановити конкретну причину цієї зміни. Інститут припустив, що одним із можливих пояснень може бути психологічна адаптація до тривалої війни, але наголосив, що дані прямо не підтверджують цю гіпотезу.
«Те, що 71% людей відчувають себе щасливими, … не означає, що українці не помічають війни або що їхнє життя стало легшим», — зазначив Паніотто.
Він додав, що результати дослідження, навпаки, демонструють здатність людей адаптуватися до надзвичайно складних обставин, переосмислити свої очікування та цінності й зберігати позитивну оцінку свого життя.
Водночас Паніотто застеріг, що ті 16%, які назвали себе нещасливими, — це мільйони людей, які втратили близьких, мають проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі та інші негаразди, спричинені війною.
На щастя впливають вік, здоров’я та дохід
Важливим чинником залишився вік. Щасливими назвали себе 75% респондентів віком до 40 років і 60% старших за 70.
КМІС зазначив, що взаємозв’язок між щастям і фінансовим благополуччям є майже лінійним. Частка щасливих респондентів коливалася від 48% серед тих, хто вказав дуже низькі доходи, до 91% серед найзаможнішої групи.
Здоров’я демонструвало подібну закономірність. Приблизно половина респондентів, які оцінили своє здоров’я як погане або дуже погане, вважали себе щасливими, порівняно з 91% серед тих, хто вказав найкращий стан здоров’я.
Опитування також виявило тісний зв’язок між щастям і відчуттям сенсу життя. 41% респондентів, які заявили, що не знають сенсу свого життя, вважають себе щасливими, порівняно з 79% серед тих, хто стверджував, що знає його.
КМІС опитав телефоном 2 007 повнолітніх українців у період з 7 травня по 3 на вільних територіях, хоча до вибірки входили й внутрішньо переміщені особи, які виїхали з окупованих Росією територій.
Мешканці окупованих територій та українці, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, до вибірки не входили.
За звичайних умов похибка опитування не перевищує 2,8%.