Лідер КНДР Кім Чен Ин скористався одним із найважливіших державних свят країни, щоб публічно відзначити військових, які служать за кордоном. Так пряма участь Пхеньяна у війні Росії проти України дедалі виразніше стає частиною офіційної риторики КНДР.
Виступаючи в середу, 9 вересня, в Пхеньяні на урочистостях із нагоди 78-ї річниці заснування КНДР, Кім подякував робітникам і військовим за службу. Як повідомило державне агентство KCNA, він також висловив «особливу вдячність і повагу» командирам і солдатам, які «беруть участь у військових операціях за кордоном».
Ані Кім, ані KCNA прямо не згадали Росію чи Україну. Втім, ці слова розцінили як згадку про північнокорейських військових, яких відправили воювати на боці Росії.
Ці слова свідчать, що Пхеньян дедалі відкритіше визнає відправлення своїх військ на війну проти України, хоча спочатку їхню участь приховували і КНДР, і Росія.
Від таємного відправлення військ до державних почестей
За оцінками західних і південнокорейських посадовців, від кінця 2024 року КНДР направила на підтримку російських сил від 14 до 15 тисяч військових.
У лютому Національна розвідувальна служба Південної Кореї оцінювала втрати північнокорейського контингенту загиблими й пораненими приблизно в 6 тисяч осіб. Наприкінці серпня Сеул повідомив, що Пхеньян готується до можливого відправлення нових військ, хоча ознак того, що це станеться найближчим часом, не було.
Останні слова Кіма важливі не тим, що розкривають участь КНДР у війні, а тим, наскільки відкрито тепер про неї розповідають населенню країни.
Північнокорейських солдатів, яких спочатку таємно відправили воювати на боці Росії, Пхеньян тепер офіційно вшановує як національних героїв.
У квітні Кім відкрив у Пхеньяні меморіальний музей на честь північнокорейських військових, загиблих у боях разом із російськими силами в Курській області Росії. На церемонії були присутні високопосадовці РФ, зокрема міністр оборони Андрій Бєлоусов.
Кім також публічно відзначав «підрозділи закордонних операцій», називаючи їхній бойовий досвід доказом сили й відданості Корейської народної армії.
Тепер Кім пішов ще далі, згадавши закордонну місію військових у промові з нагоди одного з головних державних свят КНДР.
Північнокорейські снаряди допомагають Росії продовжувати війну
Відправлення військових — лише частина підтримки, яку Пхеньян надає Москві.
КНДР стала одним із найбільших іноземних постачальників артилерійських боєприпасів, балістичних ракет і важкого озброєння для Росії.
Раніше українська військова розвідка повідомила Kyiv Post, що КНДР забезпечує приблизно 25–40% потреб Росії в артилерійських боєприпасах. Пхеньян також передав Москві понад 100 балістичних ракет KN-23 і KN-24 та сотні артилерійських систем.
За оцінками південнокорейських військових, на початок 2026 року КНДР поставила Росії понад 15 мільйонів артилерійських снарядів. У Сеулі також заявили, що Пхеньян продовжує постачати балістичні ракети малої дальності.
Розслідування Reuters раніше встановило, що північнокорейські боєприпаси стали критично важливими для збереження нинішньої інтенсивності російського артилерійського вогню. Деякі російські підрозділи часом вели вогонь переважно північнокорейськими снарядами.
Що Кім отримує від Москви
Ця співпраця вигідна не лише Росії.
За оцінками південнокорейської розвідки, в обмін на військових і боєприпаси Москва надає КНДР економічну допомогу та військові технології.
Раніше Сеул повідомляв, що Росія передала Пхеньяну зенітні ракети й обладнання для посилення протиповітряної оборони, а також надала технологічну допомогу в межах північнокорейської програми військових супутників.
Міжнародна група з моніторингу санкцій повідомила, що Росія передала КНДР щонайменше один мобільний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир» і засоби радіоелектронної боротьби. Західні уряди заявляють, що така військова співпраця порушує санкції ООН.
Отже, війна проти України дала Пхеньяну не лише бойовий досвід, а й доступ до російських технологій, економічної підтримки та тісніших політичних зв’язків із Москвою.
Союз, розрахований на роки
Під час церемонії у квітні міністр оборони Росії Бєлоусов заявив, що Москва й Пхеньян готують план військової співпраці на 2027–2031 роки. На думку аналітиків, ця домовленість свідчить про намір закріпити партнерство між двома країнами на інституційному рівні навіть після завершення війни в Україні.
У понеділок, 7 вересня, Росія та КНДР відкрили перший автомобільний міст через спільний кордон. Він доповнив наявне залізничне й авіасполучення на тлі розширення економічної та військової співпраці.
За два дні президент Росії Владімір Путін у привітанні з нагоди річниці заснування КНДР пообіцяв і надалі працювати разом із Кімом над поглибленням всеосяжного стратегічного партнерства.