Примітка редактора: Це ексклюзивне інтерв'ю з Антоном Геращенком було записане в студії Kyiv Post у середу, 24 травня 2023 р.
Марина Шашкова: я от що у вас хочу уточнити з приводу Білорусі: зараз багато розмов про те, що буде з Лукашенком, чи він хворий, чи не хворий, чи помре, чи не помре. І це дозволяє білоруській опозиції активізуватися і зрозуміти, хоча б будувати плани, як далі співпрацювати і бути в Білорусі. Але тим часом українська влада якось неактивно комунікує навіть з тією ж Тихановською, яка визнана переможницею президентських виборів у Білорусі. Як ви вважаєте, чому ми не можемо налагодити з ними зв'язок?
Дивіться, я не є дипломатом, але розумію наступне: Лукашенко є заручником у Путіна. І він брав участь у цьому злочинному нападі на Україну через те, що, як то кажуть, він не міг сказати Путіну "ні". Але останній рік він не дає жодних приводів ддя того, щоб передавати територію Білорусі для якихось ударів на територію України.
До речі, мені було безглуздо чути восени чи минулого літа, що буде ще наступ з території Білорусі. Нічого такого не було і не планувалось. Це були інформаційно-психологічні операції росіян. Жодних ударів з території Білорусі – авіаційних чи ракетних – останній рік у нас не було. І це добре. Це означає, що Лукашенко на публіку грає, що він там з Путіним, а в реальності він не дає жодних дій таких робити.
Чи в наших інтересах, щоб Путін захопив владу повністю, скинув Лукашенка в Білорусі? Ні, це не в наших інтересах. Але я думаю, що у Путіна вже немає навіть сили і розуму це зробити.
А щодо опозиції, то опозиції білоруській треба об'єднатися і, наприклад, зробити якусь потужну військову силу, яка була би готова брати владу в Білорусі. Тому що Лукашенко без зброї владу не здасть. В чому різниця між нашою революцією 2014 року і тими подіями, які були в Білорусі у 2020 році, після фальшування виборів? Те, що білоруська опозиція не закликала народ взяти зброю до рук. І тому Лукашенко переміг, на жаль, і Білорусь далі є під його ігом. Тому білоруській опозиції треба, крім виступів на форумах, працювати над тим, щоб у них була збройна сила, яка могла би це робити.
І от бачите, у російських хлопців все є. Тому треба підсилювати білоруські підрозділи, наприклад, Полк Каліновського, щоб вони могли проводити силові акції проти фашистської Білорусі. А те, що Лукашенко є злочинцем воєнним, як і Путін, жодних сумнівів немає. Він агресор, він надав свою територію для вторгнення, він покидьок. Я бажаю йому смерті.
Зрозуміло. Ви були радником вже покійного Міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, який загинув під час падіння гвинтокрила 18 січня. З ним також загинув його заступник Єнін і ще близько 10 людей. Що відоме слідству? Що ви знаєте?
Так, я 18 січня втратив багато друзів. В один момент це було дуже тяжко. В першу чергу, це тяжко для їхніх сімей і для всіх, хто з ними працював.
Так, вже закінчується розслідування, яке проводиться Державним бюро розслідування, але не хочу забігати наперед. І це їхня компетенція. Я маю чітке розуміння, що сталося. Це не була диверсія, і це не була несправність. Це був інший варіант, про який скаже офіційно Державне бюро розслідування в той час, коли вони завершать усі експертизи і все, що необхідно.
Денис Монастирський був прекрасною людиною, прекрасним лідером, прекрасним міністром внутрішніх справ, який все робив для того, щоб допомогти президенту захистити країну.
Тобто я хочу уточнити: ніяких несправностей з французькими гвинтокрилами?
Мені про це невідомо. Мене невідомо про ці несправності.
Зрозуміло, добре. І моє останнє питання – про корупцію в Україні. На жаль, нас сколихнула така історія з головою Верховного суду, якого затримали на хабарі в майже 3 мільйони доларів. До цього у нас були неодноразові скандали з колишнім головою Конституційного суду Олександром Тупицьким. Дуже часто виникають скандали з суддями, які також отримують хабарі. На вашу думку, взагалі можливо подолати корупцію в українській судовій системі?
Не тільки треба подолати корупцію в судовій системі, а взагалі в країні. Тому що високий рівень корупції робить державу неконкурентоспроможною і такою, яка не може розвиватися. Рівень корупції в Україні дійсно високий. Приклад – голова Верховного суду, який був відібраний через конкурс. До речі, до нього не було жодних зауважень у громадськості, не було зауважень від журналістів-розслідувачів. А як ви бачите, в тихому омуті черті водяться. Питання в тому, що бізнесмен, який давав йому цей величезний хабар, він замість того, щоб подати заяву, що з нього цей хабар вимагається, він готовий був платити гроші, щоб бути впевненим у "правильному" рішенні. До речі, як кажуть юристи, рішення суду було правильне і на користь цього бізнесмена. Тобто він сплачував, тому що він боявся, що судді можуть винести рішення проти нього. Ми чекаємо на подальші дії НАБУ, тому що кажуть в ЗМІ, що можуть бути підозри іншим суддям із тих 18, які приймали це рішення.
І можу сказати наступне: повинна виховуватись із шкільної парти ненависть до корупції. А як її виносити, якщо багато років, наприклад, вступи до вишів до появи системи тестів – це була корупція? Екзамени в вишах на юридичних факультетах, медичних факультетах та інших – також є корупція. І коли людина починає з корупцією стикатися з юних літ, вона вважає, що це нормально. Так ось у цьому є проблема. Потрібна бути ненависть до корупції у людей, і тоді люди, які ненавидять корупцію, вони не будуть платити хабарі, а вони будуть відразу здавати корупціонерів правоохоронним органам. Але в правоохоронних органах не повинно бути корупції, коли правоохоронці ловлять на корупції якогось чиновника. Після того ця справа затягується на багато років. У нас є багато справ по корупції, які розглядаються вже 6-7-8 років. І це ненормально. Потрібна швидкість покарання. Щоб, наприклад, взяли пана Князєва на суді, розслідували цю справу за декілька місяців, передали в суд, і суд виніс вирок ще, наприклад, у цьому році. Все. А не так, як це коїться з багатьма судами, які розтягуються на роки. І самі громадяни не вірять у правосуддя.
А як судді можуть виносити правильний вирок, якщо в самому суді часто є корупція?
Дивіться, я мрію про те, щоб у нас Верховний суд України, в якому, до речі, цього тижня повинні бути вибори, щоб обрав лідера, який буде для судової системи тим, хто буде її вести вперед. Я не є суддею Верховного суду, але думаю, що єдина можлива кандидатура зараз з урахуванням того удару, який отримала вся судова система, – це Олександр Мамалуй. Це суддя, який мобілізований двічі в 2014-му, і зараз він також воює. Це суддя-снайпер, він член Верховного суду. Він, до речі, як мені говорять, є одним із кандидатів. І він може бути тією особою, яка буде символом дійсного очищення судової влади. Який як лідер почне вимагати від цієї судової системи, від законодавців, від президента довіри до судової системи, допомоги ддля її відновлення. Тому що це дуже складна історія. Вони не подобаються суддям, але вони всі одно потрібні. Тому що неможливе функціонування сучасної держави без такого інституту, як Справедливий суд.
Дякую вам, пане Антон, за цікаву розмову.
Коментарі (0)