В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post керівниця Центру порятунку диких тварин UAnimals Наталія Попова розповіла про евакуацію диких тварин з зони бойових дій, звірства росіян над тваринами, проблеми і потреби, з якими стикається Центр.
Скільки зараз у вас знаходиться диких тварин, врятованих з зони бойових дій?
За період повномасштабного російського вторгнення ми врятували понад 400 тварин з них понад 200 відправили до Європи. Це леви, тигри, ведмеді, вовки, гієнові собаки, мавпи.
Ви працюєте, як центр для тимчасового перебування тварин перед відряджанням за кордон у заповідники?
Ми працюємо, як швидка допомога для диких тварин – рятуємо з небезпечних місць, привозимо у центр, відгодовуємо, надаємо ветеринарну допомогу, а далі шукаємо, де облаштувати тварину для безпечного перебування з гарними умовами.
Це ж, мабуть, небезпечно рятувати тварин з місць бойових дій. Чи співпрацюєте ви з військовими?
Так, ми співпрацюємо з військовими, і виклики зазвичай надходять від них. Знаходять кинутого лева або ведмедя, зачиненого у вольєрі, що помирає з голоду, спраги та стресу, і звертаються до зоозахисних організацій, в основному UAnimals, і ми виїжджаємо. Військові нас супроводжують і прикривають, тому що знають, як можна безпечно під’їхати до місця знаходження тварини.
Ви персонально їздите рятуєте тварин? Як це відбувається?
Так, я їду, тому що немає ветеринара, що погодиться туди поїхати, бо це небезпечно. Неодноразово наша команда потрапляла під обстріли по дорозі, щоб забрати такого великого хижака, як лев. Або ведмедя, що знаходиться у стресі. Без анестезії його неможливо вивезти, тому прийшлось навчитися, до війни я цього не робила.
Ви їздите в зону воєнних дій, скажіть що ви там бачите? В якому стані знаходяться тварини, що там відбувається?
Там жахіття, звісно страшно. Ми намагаємось виконувати усе, що кажуть воєнні, в тому числі проходимо інструктаж.
Чи були випадки знущання над тваринами збоку росіян?
Постійно. Коли ми заїхали в Ямпіль, Донецької області, за Лиманом. Нас викликали військові рятувати гімалайського ведмедя. Коли ми потрапили на місце, то виявилося, що це був приватний зоопарк, там було дуже багато тварин, живим лишився тільки ведмідь. Тварини були просто застрелені, також були тварини з відрізаними вухами. Я не знаю, навіщо росіяни це робили.
Чи потрапляли ви під прямі обстріли росіян? Чи були дійсно небезпечні для життя ситуації?
Коли ми з військовими заїхали в Бахмут рятувати ведмедя, там була тиша. Але мабуть, хтось повідомив російських військових, і нас почали обстрілювати. Одна міна, що летіла прямо в нас, не вибухнула. Я вже встигла попрощатися з життям.
Київська область знаходилась під російською окупацією, чи були там випадки знущання над тваринами?
Так, пролунав дзвінок з UAnimals з проханням допомогти Ясногородській фермі, яку розбомбили, бо на ній базувалися кадирівці. Під’їхати машиною туди було неможливо через небезпеку – снаряди падали зовсім поруч, у 70 метрах від нас. У перший день ми змогли забрати лежачих тварин, яких можна було винести на руках, потім упродовж 5-6 днів приїжджали, щоб евакуювати усіх. Там були лами та альпаки. Але більш ніж половина тварин була мертва. Частина тварин застрелена, а частина померли від виснаження – голоду та спраги.
Чи доводилось вам рятувати тварин з природних заповідників?
Тільки одна тварина у нас була із заповідника – це кінь Пржевальського. Ми вже відпустили його на західній Україні, де безпечно. Наші заповідники на цей момент окуповані росіянами, більшість з них знищено.
Скільки зараз тварин знаходяться у вашому притулку?
Близько 100 тварин, з них 14 левів, один тигр, єнотоподібна собака, лисиці, одна косуля.
Чи допомагає держава вашій організації?
Ні держава не допомагає, допомагають небайдужі люди, дуже багато робить команда UAnimals – збирають кошти. Ми зараз об’єднали зусилля.
Якими є першочергові потреби?
В першу чергу, нам потрібні будівельні матеріали для вольєрів. У нас п’ятнадцять великих хижаків, їх потрібно десь утримувати. У мене навіть в кімнаті леви живуть – то взагалі не нормально. Але коли вибір залишити під обстрілами, то тут хоч безпечно.
Також не виходить швидко вивезти тварин. Коли на початку війни Євросоюз дав дозвіл завозити тварин без документів, у мене машина не зупинялася. Як тільки забирали тварину, зразу відправляли за кордон. Завдяки цьому ми врятували велику кількість тварин, а зараз Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запровадило систему дозволів, які потрібно отримувати два чи три місяці.
Зараз ідуть відключення електроенергії, чи є у вас генератори?
Мені подарували один генератор з країни Євросоюзу, але його не вистачає надовго. Потреба є, бо левам необхідно обігрівати клітки, у клітках працює двохкіловатний обігрівач, а зараз через відключення тварини мерзнуть.
Коментарі (0)