У своєму святковому різдвяному посланні пастор місцевої громади, до якої я належу, підкреслив позитиви, починаючи з того, як ревно Папа Франциск молиться за український народ у цей важкий час. І послання пастора, і молитви Папи надихнули мене на власний серйозний аналіз року що минає.
Тож я сам розмірковую про позитивні моменти року, який був далеко не добрим для мого українського народу. І все ж, якщо ми шукаємо співчуття, то це був в певному сенсі непоганий рік. Україна була в усіх на думці. Світова спільнота виявила більш ніж співчуття, вона дуже допомогла не лише на словах, а й на ділі.
Після нещодавнього виступу в Конгресі президента України Володимира Зеленського навіть лідер республіканців сенатор Мітч Макконнел наголосив, що війна в Україні є для Америки пріоритетом номер один. Не будучи великим шанувальником цього сенатора від Кентуккі, я вирішив сприймати Різдво як час для зцілення. Однак це зцілення не торкнулось іншого сенатора від Кентуккі – Ренда Пола.
Як би там не було, але дві двопартійні ілюзії – американська наївність високого штибу щодо того, що начебто варто глибоко зазирнути в очі Путіну і можна вести з ним справи, та казочка про перезавантаження російської політики, оскільки Росія більше не є загрозою – розвіялися. Сьогодні Америка визнає, що Росія є найсерйознішою загрозою глобальному миру та безпеці. Безумців, зрозуміло, це не стосується.
І тому я продовжую без гіпербол. Попри великі людські втрати та величезні руйнування по всій Україні, на полі бою ці 10 місяців з початку вторгнення були переважно успішними. Коментарі, що це, мовляв, було непередбачуваним, свідчать про необізнаність щодо українського народу, його історії та характеру, а також про глибоке нерозуміння природи Російської імперії, яка лише імітує федерацію, а насправді є в’язницею націй із багатьма внутрішніми слабкостями.
Міфи розвіяно. Росія більше не є військовою наддержавою. Вона також не є однорідним монолітом. Хоча Путін повністю виправдав уявлення про нього як про абсолютне зло, він сам є лише продуктом цієї Росії. Російська культура породила безліч Путінів, включно з маскованим під релігійну установу придатком російських спецслужб. Навіть парадигма російської матері уособлює зло, матері, яка виховує своїх синів не просто вбивцями, а вбивцями, що коять злочини з нелюдською жорстокістю.
Українська армія довела, що не лише готова доєднатись до НАТО, але й здатна на лідерство в Альянсі. Рівень екстремізму в Україні дуже незначний, оскільки всі громадяни України мають рівні права та можливості.
Українці в усьому світі довели, що добре усвідомлюють як трагічну, так і героїчну свою спадщину.
Ми сповнилися сили завдяки багатовіковим намаганням ворогів знищити нас. Наш історичний, майже вкорінений героїзм допоміг нам подолати наші фізичні та психологічні вади. «Слава Україні» та «Героям слава» стали повсюдною мантрою української нації. Фото Зеленського у військовій формі підходить не лише для обкладинки Time з «людиною року», а й як кращий плакат для нащадка козацького братства, у жилах якого пульсує войовнича кров предків.
Українці та всі люди доброї волі мають моральне право на більш сприятливий новий рік. Це найменше, чого можна розумно очікувати. Рік, який покладе кінець війні та стражданням українського цивільного населення, українських дітей, українських військових. Адже Різдво – це час великої радості, час народження Месії.
Нехай Месія відродить вільну і демократичну Україну з повністю відновленими кордонами, повністю відновленим суверенітетом і здатністю відновити свою інфраструктуру за вагомої допомоги спільноти націй, яка продовжить і активізує свої післявоєнні зусилля з демонтажу Російської імперії і зрештою звільнити всіх її полонених – народи й окремих людей. Ось що для мене означає Різдво. Я не думаю, що я прошу занадто багато.
Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Коментарі (0)