У 2026 році Україна відзначає вже 12-ту річницю трагічних і водночас героїчних подій Революції Гідності. Щороку 20 лютого ми схиляємо голови перед тими, хто став символом незламності українського духу. Цьогорічне вшанування проходить під гаслом “Герої першої перемоги у битві, що триває”, що підкреслює прямий зв’язок між барикадами на Інститутській та сучасними захисниками нашої держави.
Щороку 20 лютого відбувається вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні
Кожного року 20 лютого в Україні вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні. Щоб відзначити події Євромайдану, які змінили хід історії, у Києві запланована велика кількість заходів: від панахид у храмах до сучасних мистецьких виставок. Меморіальні заходи до Дня Героїв Небесної Сотні в нашій країні відбудуться вже вчетверте в умовах повномасштабної війни, що лише підсилює їхню значущість.
Національний музей Революції Гідності оприлюднив детальну програму вшанування. Організатори звертаються до відвідувачів із проханням утриматися від політичної символіки, оскільки цей день — про єдність, молитву та національну пам’ять. Цьогоріч особливий акцент робиться на тому, що Небесна Сотня — це перші герої великої війни за нашу незалежність.
Хто такі герої Небесної Сотні?
Початок історії Революції Гідності датується 21 листопада 2013 року, коли на дев’яту річницю Помаранчевої революції на Майдані зібрався Євромайдан. Українці вийшли на вулиці, протестуючи проти рішення тодішньої влади призупинити європейський курс країни. Основною метою було повернення України на шлях демократичного розвитку та вступ у правовий простір Європейського Союзу.
Проте мирний протест швидко перетворився на жорстке протистояння. У ніч на 30 листопада відбувся кривавий розгін студентів силовиками, що викликало хвилю народного гніву. Вже 1 грудня на Народне віче в центрі Києва вийшло понад мільйон людей. Це була точка неповернення. Понад три місяці тривало протистояння між учасниками Революції Гідності та режимом Януковича. Територія Майдану перетворилася на справжнє місто в місті: з барикадами, польовими кухнями, медичними пунктами та загонами самооборони.
22 січня 2014 року на барикадах з’явилися перші жертви — Сергій Нігоян та Михайло Жизневський загинули від вогнепальних поранень. Того ж дня було знайдено тіло закатованого активіста Юрія Вербицького. Найбільш кривавим етапом стали події 18–20 лютого. Лише за ці три дні загинули десятки людей.
Загалом до лав Небесної Сотні зараховано 107 осіб. Це були люди різного віку, фаху та походження.
- Назарієві Войтовичу, наймолодшому, було лише 17 років.
- Іванові Наконечному, найстаршому, виповнилося 82 роки.
Всі вони стали частиною славетного пантеону борців за свободу України. Тепер 20 лютого — це момент, коли зламалися старі корупційні шаблони і нація остаточно обрала свій шлях геть від впливу Росії.
Алея героїв Небесної Сотні
Місцем найбільш масових розстрілів стала ділянка вулиці Інститутської. Саме тут 20 лютого 2014 року сталася трагедія, яка назавжди змінила обличчя столиці. Майже одразу після перемоги Революції з’явилася ініціатива перейменувати цю вулицю на честь загиблих.
Громадські обговорення розпочалися у серпні 2014 року. Більшість киян підтримали ідею увічнення подвигу героїв. Хоча дебати були тривалими, зрештою було ухвалено рішення перейменувати частину Інститутської на Алею Героїв Небесної Сотні. Рішення набуло чинності 30 січня 2015 року. Сьогодні це місце є меморіальною зоною, де кожен може відчути ціну, яку заплатив наш народ за свою свободу.
Яке значення має день пам’яті героїв Небесної сотні?
Гідність людини є однією з найвагоміших соціальних цінностей, закріплених у статті 3 Конституції України, разом з її життям, здоров’ям, честю, недоторканністю і безпекою. Визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є фундаментальною основою свободи, справедливості та загального миру – що не одноразово проголошується в міжнародних правових актах.
Право на самовизначення, гідність, честь та свободу є головними цінностями українців. Ці риси впродовж століть та часів об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України. Саме завдяки звитяжній боротьбі наших співвітчизників сталася Українська революція 1917–1921 років та повстання 1920–1930-х у Холодному Яру. Цими рисами вирізнялися бійці Української повстанської армії, учасники дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції та наостанок Революції Гідності.
Під час повномасштабної війни з Росією ми маємо частіше згадувати доленосні події тих днів, адже саме вони є символом нашої боротьби та нескореності. Сьогодні Майдан — це не лише назва місцевості, це справжній символ Свободи для всіх громадян України. А Революція Гідності — наймасштабніший протест, який показав що вся країна може об’єднатися заради спільної мети: боротьби за свої права і демократичний європейський вибір.
Вшанування пам’яті загиблих учасників революції гідності у 2025 році
“Важливо, щоб усі наші заходи, акції, діяльність щодо збереження історії про Майдан та Небесну сотню, перетворилися у культуру пам’яті. Адже розуміння тяглості та глибини історії – ключове у нашому сьогоденні”, – наголосив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Варто зауважити, що довкола концепції цьогорічних вшанувань точилася фахова дискусія щодо того, як саме трактувати події Майдану в контексті повномасштабного вторгнення. Як зазначено в офіційних матеріалах Українського інституту національної пам’яті, ключовим питанням стало розуміння того, що “Революція Гідності триває і сьогодні”. Експерти наголошують: події 2014 року не є завершеним історичним епізодом, а є початком масштабного збройного спротиву. Саме тому було обрано гасло про “першу перемогу у битві, що триває”. Таке формулювання стало відповіддю на спроби російської пропаганди відокремити Майдан від сучасної війни. Фахівці дійшли консенсусу, що саме лютий 2014 року став моментом нашої першої великої перемоги над імперськими планами Кремля, що загартувало націю для подальшої довготривалої боротьби за свою свободу.
Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, також підкреслив, що нинішня війна, яка щодня забирає життя українців, почалася зі спроби Путіна знищити свободу, гідність і європейський вибір України. Російська агресія розпочалася ще під час подій на Майдані, коли проти мирних громадян були вчинені злочини. На думку Тиліщака, події Майдану нагадують, що агресор не припинив своїх дій і не зупиниться, а саме солідарність, виявлена українцями тоді й у перші роки війни, не дозволила Путіну здійснити його намір – знищити українську націю.
Програма заходів до Дня Героїв Небесної Сотні
17 ЛЮТОГО
-
14:00 — Відкриття документальної виставки “Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії”. Стан судових проваджень та статистика.
-
Локація: СКРЦ “Хонка”, Межигір’я.
-
-
15:00 — Екскурсія виставкою та резиденцією «Хонка». Історія Межигір’я як духовного центру козацтва.
18 ЛЮТОГО
-
12:00 — Вшанування загиблих у Маріїнському парку. Події мирної ходи до Верховної Ради.
-
Локація: перетин вул. Грушевського та Кріпосного провулку.
-
-
19:00 — Панахида за Небесною Сотнею. Поминальне богослужіння у Михайлівському соборі.
19 ЛЮТОГО
-
17:00 — Виставка “Люди. Місце. Присутність”. Мистецька рефлексія пам’яті про полеглих.
-
Локація: Галерея протестного мистецтва (вул. Липська, 16).
-
20 ЛЮТОГО
-
10:00 — Церемоніал вшанування. Молебень та Дзвін пам’яті на Алеї Героїв Небесної Сотні.
-
11:30 — Всесвітня тиха акція “Ангели пам’яті”. Вшанування душ загиблих паперовими ангелами.
-
12:00 — Вулична виставка «40 подій Євромайдану». Основні епізоди протесту на Майдані Незалежності.
-
17:00 — Меморіально-мистецька акція «Територія Гідності». Реквієм, вірші та запалення вогнищ на Майдані Незалежності.
-
18:00 — Хода пам’яті. Спільна хода та молитва Алеєю Героїв Небесної Сотні.
Коли вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні?
З лютого 2015 року Україна офіційно вшановує цей день згідно з Указом Президента. У 2021 році Верховна Рада остаточно визнала Революцію Гідності ключовим етапом українського державотворення. За проявлений патріотизм та мужність загиблим активістам надане звання “Герой України”.
Уряд регламентує проведення заходів у закладах культури та освіти через спеціальні розпорядження. Щороку Музей Революції Гідності та УІНП готують матеріали, щоб кожен громадянин, від студента до чиновника, міг долучитися до збереження пам’яті.
Сьогодні ми пам’ятаємо: Майдан — це територія свободи. Герої Небесної Сотні зробили перший, найважчий крок до нашої перемоги. Ми не маємо права забути їхній подвиг.
Герої не вмирають! Слава Україні!