Великдень у 2026 році: коли святкують православні та католики

Kyiv Post з’ясував, чому цього року православні та католики святкують Великдень в один день, та які традиції святкування ми досі шануємо.

Великдень — одне з найбільш значущих свят року, яке знаменує чудотворне воскресіння Христа після мученицької смерті. Його дата змінюється залежно від обрахунку перехідних свят — наприклад, Вознесіння Христового або П’ятдесятниці. На відміну від минулого року, коли свято було спільним для всіх, цьогоріч дати різняться: католицький Великдень буде 5 квітня, а православний — 12 квітня.

Що відзначають на Великдень в Україні?

Великдень — це одне з двох найважливіших, світоглядних свят для християн. Воно сягає коріннями сивої давнини та знаменує диво Воскресіння. Цього дня віруючі згадують, як за 3 дні після розп’яття на хресті повернувся до життя Спаситель Ісус Христос. Пасха або Великдень (більш поширена назва свята в Україні) символізує перемогу життя над смертю, святості над гріхом. Цей день завжди припадає на неділю, оскільки саме в неділю воскрес Ісус Христос.

Чому дати знову розійшлися у 2026 році?

Попри перехід Православної церкви України (ПЦУ) та УГКЦ на Новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року, методика обчислення дати Великодня (Пасхалія) залишилася незмінною для східної традиції.

Перехід ПЦУ та УГКЦ на обчислення за Новоюліанським календарем жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Дата святкування Світлого Христового Воскресіння вираховується за Пасхалією. За Юліанським і Новоюліанським календарями Великдень може припадати на неділю в період від 4 квітня до 8 травня.

Різниця зумовлена тим, що західний світ використовує григоріанську Пасхалію, а православний світ (за винятком деяких церков) — стару пасхалію, прив’язану до юліанського циклу. У 2026 році перша весняна повня після рівнодення визначає для католиків дату 5 квітня.

Для православних же, через додаткові умови (зокрема те, що християнська Пасха має відбуватися після єврейського Песаха), святкування переноситься на наступну неділю — 12 квітня.

Великий піст 2026: які обмеження він накладає

Перед Великоднем православні дотримуються Великого посту, який триває аж 50 днів. Піст символізує ті сорок днів, які Спаситель провів у пустелі без їжі. Після цих 40 днів диявол відчайдушно спокушав Сина Господа, але Ісус не піддався спокусі Лукавого. Віряни постяться не лише віддаючи шану Спасителю, а й для укріплення духу та очищення тіла, щоб зустріти світле свято з благими помислами та в доброму фізичному стані. Утримання від їжі та інші аскези допомагають більше перейняти на себе дух свята і сповнитися теплом та вірою, благословивши себе молитвою та їжею після довгого періоду самообмеження.

Під час суворого посту під заборону підпадають продукти тваринного походження, такі як м’ясо, риба, яйця, молоко. Не можна пити спиртне, палити та вести розпусний спосіб життя. Треба вживати лише рослинну їжу (фрукти, овочі, гриби, сухофрукти, горіхи), соління і квашення, сухарі, хліб грубого помелу, різноманітні каші на воді. Загалом християнський піст дуже нагадує вегетаріанське харчування, тому саме у веганських крамницях ви можете купити продукти, які урізноманітнять ваш раціон. Нагадуємо, що поститися варто лише в тому разі, якщо суворі обмеження Великого посту не лякають вас і постувати вам дозволяє здоров’я.

У вихідні дні, а також у дні великих свят, що припадають на час Великого посту, до їжі додають рослинну олію та вино, а також трішки меду. Для дітей і вагітних жінок обмеження посту менш суворі, але загалом кожен сам визначає для себе міру обмеження раціону. Адже важливим тут є сам факт аскези, а не ваш раціон.

У 2026 році Церква наголошує, що для військових на передовій та людей у зоні бойових дій суворість харчового посту може бути скасована — головною залишається молитва та внутрішня стійкість.

Великдень 2026: традиції та заборони цього дня

В ніч Воскресіння Христового віряни йдуть на богослужіння, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м’ясо та інші частування, які потім стоятимуть на святковому столі. Ця традиція об’єднує громаду та дозволяє відчути дух свята, відзначаючи його в мирі та тиші, серед близьких та родичів.

Вітатися цього дня заведено словами “Христос Воскрес!”, на які відповідають “Воістину Воскрес!”. Часто ці слова повторюють тричі, в кінці додаючи “Славімо його!”. Ця традиція пов’язана з Туринською плащаницею, яку під час богослужіння тричі обносять навколо церкви, що символізує сходження Христа. Вважається, що повторюючи цей ритуал, можна отримати удачу та благословіння на цей рік.

На Великдень заведено збиратися усією родиною за великим столом, але, на жаль, наразі багато хто з українців перебуває на фронті або за кордоном. Важливо пам’ятати, що де б не перебувала близька вам людина, головне, аби вона залишалась у вашому серці.

У 2026 році, коли багато родин розділені фронтом чи кордонами, паски дедалі частіше освячуються дистанційно через онлайн-трансляції служб, а традиційні “битки” яйцями відбуваються через відеозв’язок. Адже відстань не повинна завадити повною мірою відчути тепло цього свята.

У православних заведено бавитися крашанками: наприклад, дві людини беруть по крашанці й один обережно стукає своєю по крашанці іншого. “Програє” той, чия крашанка луснула. А той, чия виявилася міцнішою й розбила всі інші, оголошується переможцем.

Іншим важливим елементом Великоднього столу є паски — обрядовий здобний хліб, який було принято випікати власноруч у Чистий четвер. У поляків такою святковою стравою є бабка чи мазурки, в Італії — великодня голубка (коломба), в Угорщині та Сербії — калач, у Нідерландах — паастол, а в Ховартії та Чорногорії — пинця. Головне, що символізує цей особливий Великодній хліб — це достаток, хороший врожай. Також у деяких  народів заведено відносити паски на кладовище, аби  вшанувати пам’ять померлих родичів. До речі, паски раніше майже не прикрашали або ж оздоблювали лише фігурами з тіста – хрестами, пташками, косами або колосками.

Здавна на це велике свято заборонялося довго спати та лінуватися, треба було прокинутися вдосвіта, або піти до церкви на всеношну. Також цього дня не можна було лихословити, лаятися та пліткувати. На Великдень не дозволяється важко працювати, поратися по господарству, працювати на городі тощо. Неправильним вважалося виносити сміття після заходу сонця, бо з настанням темноти, за повір’ям, активізується нечиста сила. Тому, коли сонце сідало, молилися та лягали спати, аби ще на світанку зустріти новий день.