53% іноземних інвесторів назвали війну як один із головних бар’єрів для інвестицій в Україну, а ще 23% чекають завершення війни, перш ніж вкладати кошти в українську економіку, свідчить дослідження Ради бізнес-омбудсмена України (РБО) “Україна у війні: трансформація бізнес-середовища та перспективи інвестування”.
Респонденти повідомили, що найбільше зацікавлені інвестувати у: будівництво (23,1% опитаних), енергетику (23,1%) та промислове виробництво (15,4%).
Більшість українських компаній, які взяли участь в опитуванні РБО, представляють ключові сфери бізнесу: енергетику, будівництво, металургію, ІТ та переробну промисловість — загалом 85,8% усіх респондентів. Решта 14,2% представляють інші галузі.
Понад половина опитаних компаній мають іноземні інвестиції у статутному капіталі або залучили іноземний капітал іншим чином (58,3%).
Більшість компаній (56,5%) повідомили, що їхній дохід за останній фінансовий рік становив менш ніж $5 млн. Лише 10,2% компаній мали дохід понад $100 млн.
РБО також опитали представників бізнесу з Польщі, Німеччини, Канади, Великої Британії, Швеції, Франції та Болгарії.
Більшість іноземних респондентів (38,5%) зацікавлені у здійсненні прямих інвестицій в Україну. Водночас іноземні компанії також розглядають можливість надання консалтингових послуг, бути донорами, підрядниками або субпідрядниками.
Іноземні компанії також можуть стати постачальниками послуг сертифікації відповідно до стандартів ЄС або партнерами у співпраці з національними виробниками, йдеться у звіті BOC.
Респонденти вважають, що український уряд та місцева влада можуть покращити інвестиційний клімат, забезпечивши доступ до правосуддя, спростивши адміністративні та регуляторні процедури й поборовши корупцію.
Хто інвестує в Україну під час війни?
Наразі основними інвесторами в Україну є міжнародні фінансові організації. Одним із останніх прикладів є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який пообіцяв інвестувати €1 млрд ($1,1 млрд) у свої енергетичні програми у 2025 році, раніше повідомляв Kyiv Post.
2024 рік ознаменувався низкою важливих угод злиття та поглинання для України. Іноземні, внутрішні та державні гравці ринку придбали різні активи: заводи, порти, банки та великі компанії.
У вересні 2024 року французький мільярдер Ксав’є Нієль придбав і об’єднав українського мобільного оператора lifecell та провайдера фіксованого інтернету Datagroup-Volia.
Угоду оцінили в $524 млн, що робить її однією з найбільших останніх іноземних інвестицій в український бізнес, повідомляв Reuters.
Водночас український бізнес залишається найбільшим інвестором у власну економіку.
Avrora, найбільший український ритейлер у форматі “все по одному долару”, уклав угоду на купівлю комерційної нерухомості площею 100 000 кв. м (1 млн квадратних футів), яка раніше належала великому інвестбанку Dragon Capital.
Dragon Capital викупив 100% акцій торгового центру Karavan Outlet, одного з найбільших аутлетів у столиці.
Getin Holding з Польщі та українська група ТАС уклали угоду про купівлю Idea Bank Україна. Вартість покупки для нового власника склала $34 млн — це перша угода злиття і поглинання у банківському секторі з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Українського виробника титану, який оперує Вільногірським ГМК та Іршанським ГЗК, придбав холдинг NEQSOL.
Aeroc, виробник газобетонної продукції, що раніше належав російському мільярдеру Андрію Молчанову, був придбаний на відкритому аукціоні українським підприємцем Геннадієм Буткевичем — співвласником АТБ та засновником інвесткомпанії BGV Group Management.