Українська протиповітряна оборона, що захищає будинки і підприємства по всій країні, стикається з дедалі ефективнішими ударами російських ракет і дронів-камікадзе, а дефіцит критично важливих ракет-перехоплювачів американського виробництва відкрив в українському небі небезпечну діру. Про це у неділю заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
За його словами, кремлівські стратеги переходять від тактики масованих ударів десятками і навіть сотнями крилатих, балістичних і гіперзвукових ракет, призначених для придушення української оборони, до використання точкових ударів з використанням меншої кількості ракет, але у супроводі десятків безпілотників, модернізованих для того, щоб бути менш помітними на радарах.
Ігнат зазначив, що нещодавні атаки російських балістичних ракет були спрямовані або на міста, які просто не мають достатньої кількості засобів ППО, або на мегаполіси, де немає достатньої кількості ракет-перехоплювачів, як це було під час недільної атаки на Київ.
«На жаль, з балістичних ракет, яких було шість, вдалося знищити лише одну. Решта є, на жаль, влучання. Це Київщина», – сказав Ігнат в ефірі телемарафону «Єдині новини».
Українські ЗМІ повідомляють, що після того, як у січні Україна отримала 90 ракет Patriot (це була остання поставка від адміністрації Байдена), не надійшло жодної з цих ракет – єдиних в українському арсеналі, що здатні збивати балістичні ракети.
У травні 2023 року ракети Patriot виробництва компанії Raytheon потрапили в заголовки газет, коли вперше в історії була знищена російська «гіперзвукова» ракета «Кинджал». У листопаді 2024 року оператори українських «Патріотів» здобули одну з найвидатніших перемог у протиповітряній обороні за всю війну, за одну ніч збивши дев’ять «Кинджалів» і найсучаснішу російську гіперзвукову ракету «Циркон».
В той же час Ігнат зазначив, що технології протиповітряної оборони постійно змінюються, і минулий успіх не є гарантією такого ж результату в майбутньому.«Звісно, в процесі війни противник модернізує засоби повітряного нападу (БПЛА, крилаті та балістичні ракети), що, своєю чергою, ускладнює роботу нашої протиповітряної оборони, в тому числі західних систем», – сказав він і пояснив, що система Patriot здатна працювати по аеродинамічних цілях (літаки, крилаті ракети) в радіусі до 150 км, а також по балістичних ракетах – але лише в радіусі кількох десятків кілометрів.
«Захистити великі території від балістики неможливо, зважаючи на те, що Patriot у нас не так багато, – наголосив Ігнат. Росія модернізує свої балістичні ракети, що ускладнює їхнє перехоплення. Після надходження систем протиповітряної оборони Patriot українські військові успішно знищували ракети «Кинджал» і «Іскандер». Однак зараз ворог удосконалює озброєння, і збивати такі ракети стало важче».
За його словами, Україна передає західним партнерам дані про ці зміни, щоб допомогти їм удосконалювати системи протиповітряної оборони.
У лютому українські інформаційні платформи повідомляли, що північнокорейські ракети КN-23 і КN-24, здатні нести ядерний боєзаряд, які Росія почала отримувати й застосовувати з середини 2024 року, стали точнішими завдяки встановленню на них російських систем наведення.
Cпочатку вони не могли наблизитися до наміченої цілі ближче, ніж на кілометр, але до кінця 2024 року радіус зменшився до 50-100 метрів. Про це повідомила інформаційна агенція Reuters із посиланням на представників південнокорейської військової розвідки.
Наприкінці листопада Kyiv Post писав, що Росія також модернізувала свої крилаті ракети Х-101, оснастивши їх сильнішою електронікою наведення і потужнішими боєголовками.
Свою найпоширенішу ударну зброю – розроблений в Ірані дрон-камікадзе Shahed-136 – Росія майже безперервно модернізувала з моменту прийняття його на озброєння на початку 2023 року. Це відносно дешеве літаюче крило розміром з холодильник зазвичай запускають пачками по п’ять штук, і спочатку українська протиповітряна оборона була змушена збивати їх зенітними ракетами, які іноді коштували вдесятеро дорожче.
Потім українські ППО почали протидіяти «Шахедам» за допомогою самохідних зенітних установок Gepard (більшість із близько 80 цих установок передала Німеччина), а також сотень зенітних гармат і великокаліберних кулеметів, які українці встановили на пікапах і розмістили в місцях, які часто атакують російські безпілотники. До цього українці додали загальнонаціональну акустичну сенсорну мережу, яка використовує штучний інтелект (ШІ) для розпізнавання звуку безпілотників, що наближаються, географічного визначення їхнього місцезнаходження та передачі даних зенітникам.
На це Росія відповіла спочатку фарбуванням цих дронів у чорний колір, щоб їх було важче помітити в нічному небі, а потім – вдосконаленням комп’ютеризованої системи управління, завдяки чому вони стали літати нижче і частіше змінювати напрямок польоту.
Наприкінці грудня українські розвідники виявили, що виробники «Шахедів» перейшли з алюмінієво-пластикової конструкції на вуглепластикову – ймовірно, для зменшення ваги та помітності на радарах. За даними проросійських ЗМІ, у 2024 році вага боєзаряду була збільшена з 50 до 90 кілограмів, а дальність польоту – приблизно на 140 кілометрів завдяки більш ефективному двигуну та легшим компонентам.
Дізнавшись, що українська мережа акустичних датчиків прослуховує «Шахеди», російські інженери модифікували їхні двигуни таким чином, щоб їхній звуковий профіль відрізнявся від звуків, на виявлення яких були запрограмовані датчики. Тоді українські інженери вбудували у центральні процесори штучний інтелект, здатний розпізнавати зміни у звуковій сигнатурі російських дронів.
7 квітня Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України повідомило, що інженери, які розбирали нещодавно збиті російські безпілотники, знайшли всередині їх мікросхеми виробництва американських компаній Texas Instruments і Linear Technologies. Вони були частиною антени з керованою діаграмою спрямованості (CRP), через яку дрон отримує електронні інструкції навіть тоді, коли сигнал глушать українські засоби радіоелектронної боротьби.
Основний чіп в антенах CRP для дронів-камікадзе, що атакують Україну, виробляє Пекінський інститут мікроелектроніки. Українська військова розвідка також вперше виявила індійську електроніку всередині російських дронів – зокрема, буфер синхронізації (простіше кажучи, електронний сепаратор даних) виробництва індійської компанії Aura Semiconductor.
Санкції США забороняють експорт до Росії американських високотехнологічних продуктів, таких як мікросхеми Texas Instruments і Linear Technologies, знайдені українцями всередині «Шахеда», але Москва порівняно легко обходить санкції, імпортуючи мікросхеми через країни-посередники. За винятком власних пріоритетів національної безпеки, ані Індія, ані Китай не обмежують продаж високотехнологічної продукції до Росії.