Вражаюча за своєю сміливістю і стратегічною стриманістю операція «Павутина» уразила стратегічні авіаційні платформи Росії – серцевину її ракетних сил дальнього радіусу дії. І схоже, момент удару був чітко розрахований.
Судячи з останньої інформації, ця операція, ймовірно, запобігла найбільшому ракетному удару Росії за весь час війни, який був запланований на момент відновлення переговорів у Стамбулі.
Українські сили завдали зухвалого високотехнологічного удару по аеродромах, на яких базувався застарілий парк російських бомбардувальників Ту-95 і Ту-22М3. За даними українських джерел, результатом стало знищення і пошкодження 41 літака (за визнанням Росії – «близько 40»).
З огляду на те, що російський парк стратегічної авіації налічує приблизно 80 літаків, «Павутина» завдала нищівного – якщо не смертельного – удару по здатності Москви запускати крилаті ракети повітряного базування (КРПБ) по українських містах.
Цифри вражають, але реальність для Росії ще гірша. Не всі стратегічні літаки, що залишилися в неї, є боєздатними. Багато з них, особливо спроєктовані ще в 1950-х роках «ракетовози» Ту-95, вже застаріли.
Деякі з цих літаків вже відслужили свій вік – ці 50-річні нелітаючі «королеви ангарів» розбирають на запчастини для тих, що ще можуть літати. Навіть надзвуковий Ту-22М3 – оплот Путіна – насправді є ще одним реліктом Холодної війни. Ту-22 значно молодший за Ту-95 – він був сконструйований у 1969 році, але останні версії «М» отримали оновлення ще в «доцифрову епоху» – у 80-х і 90-х роках.
Замінити ці втрати – нездійсненна мрія: російська оборонна промисловість, паралізована санкціями та атрофією, не може виробляти такі складні платформи в необхідних обсягах. Кожен втрачений літак — це рана, яка не заживе.
Операція «Павутина» вирізняється розважливою стриманістю. Українські планувальники удару пощадили російські бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю
Операція «Павутина» вирізняється розважливою стриманістю. Українські планувальники, усвідомлюючи геополітичну напруженість, навмисно пощадили більш сучасні російські бомбардувальники Ту-160, здатні нести ядерну зброю, хоча могли б уразити і їх.
Це не випадковість, а майстерний хід, щоб уникнути ескалації ядерної напруги, одночасно знищивши звичайні платформи, з яких Москва тероризує українського цивільного населення. Головними цілями були Ту-95 і Ту-22М3 – робочі коні російських ракетних ударів, і втрата їх буде дуже болючою.
Негайний вплив може бути обмеженим – в одному масованому ракетному ударі зазвичай задіяні від 7 до 11 бомбардувальників, і кремлівські стратеги можуть зібрати достатньо літаків, щоб підтримувати такий темп на даний момент. Але довгострокові наслідки є глибокими. Втрата майже половини парку стратегічної авіації – або навіть більше, якщо пошкоджені літаки не підлягають ремонту – серйозно обмежує здатність Росії завдавати ракетних ударів на великі відстані.
Попри свій вік, Ту-95 залишається наріжним каменем геостратегічної позиції Москви, адже випущені з нього ракети можуть досягати цілей далеко за межами України. Втрата кожного такого літака зменшує здатність Росії залякувати сусідів та демонструвати силу на світовій арені. Це був удар по російській гордості, але ще важливіше – по здатності Москви застосовувати силу.
Успіх операції «Павутина» полягає не лише в кількості знищених літаків, а й у підриві стратегічної гнучкості Росії. Менша кількість бомбардувальників означає менше можливостей для тривалих кампаній, що змушує Москву більше покладатися на інші засоби, такі як ракетні системи морського або наземного базування, які самі по собі перевантажені.
Це зменшення вогневого потенціалу Росії може відкрити вікно для деескалації, оскільки може підштовхнути її до переговорів про обмеження ударів на великі відстані. Надій на це мало, але Україна розумно залишає таку можливість, не чіпаючи Ту-160.
Для України ця операція є тріумфом точності та стратегії, що демонструє її здатність завдавати глибоких ударів, знищувати критично важливі об’єкти противника та утримувати моральну перевагу. І хоча ракетні удари по українських містах навряд чи припиняться, повітряна армада Кремля тепер є лише тінню колишньої себе.
Росії буде нелегко вибратися з “павутини”, в яку потрапив її застарілий парк стратегічної авіації, який неможливо поповнити. У міру продовження війни здатність України завдавати таких ударів – вивірених, руйнівних і стриманих – може змусити Москву переглянути свою агресивну тактику дальніх ударів.
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.