Війна в Україні кардинально змінила попередні уявлення про оборонну позицію НАТО і її союзників, про те, як виглядатиме поле бою в майбутньому і як буде вестись будь-яка майбутня війна. Загроза домашній базі, яка довгий час вважалась вразливою лише до міжконтинентальних ядерних ракет, тепер з такою ж ймовірністю може походити від звичайних крилатих ракет великої дальності і безпілотних літальних апаратів.
Наприклад, Данія вивела з експлуатації свої наземні ракети середньої дальності Raytheon MIM-23 HAWK у 2005 році на користь концепції, згідно з якою її збройні сили зосереджуються на експедиційних місіях в рамках операцій НАТО.
Хоча це все ще залишається характерною рисою більшості її планів і програм оснащення, триваюча повітряна атака Росії на Україну призвела до рішення швидко придбати вкрай необхідний протиракетний щит - адже Копенгаген знаходиться лише за 500 кілометрів (310 миль) від російського Калінінградського ексклаву.
Прийшовши до висновку, що цей недолік необхідно терміново усунути, Данія виділила близько 600 мільйонів доларів на придбання систем протиповітряної оборони малої дальності для захисту цивільних населених пунктів, критичної інфраструктури і потенційних військових цілей протягом наступних двох років.
Вона придбає німецьку систему IRIS-T від Diehl Defence і французьку систему MBDA MICA-VL. Крім того, повідомляється, що вона уклала угоду з Норвегією про оренду Конгсберзької системи NASAMS (Національної передової зенітно-ракетної системи класу “земля-повітря”). Узгоджені умови покриватимуть фактичні витрати Норвегії на навчання, технічне обслуговування і матеріально-технічне забезпечення і можуть призвести до купівлі систем у належний час.
Ця закупівля є лише тимчасовим, короткостроковим рішенням, поки Данія працює над постійним, довгостроковим вирішенням своїх потреб у сфері протиповітряної оборони, і цей процес планується завершити до кінця 2025 року. Наземні засоби ППО будуть інтегровані в загальну мережу протиповітряної оборони, яка включатиме кораблі і винищувачі, що несуть ракети.
В рамках планів територіального захисту понад 1400 островів, з яких складається країна, Копенгаген прагнув придбати чотири літаки раннього повітряного попередження та управління Saab GlobalEye AEW&C (Airborne Early Warning and Control) - оновлену версію літака ASC 890 AEW&C, схвалену до передачі Україні у травні 2024 року. Цей літак дозволить Данії проводити одночасні операції з повітряного, морського та наземного спостереження з дальністю виявлення як низьких, так і висотних цілей понад 450 км (280 миль) з висоти 10,6 км (35 000 футів).
Підписавшись під вимогою НАТО до членів Альянсу збільшити свої загальні витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року, Копенгаген оголосив у лютому, що збільшить свій оборонний бюджет на 50 мільярдів данських крон (7 мільярдів доларів США) протягом наступних двох років, довівши витрати на оборону до 3% ВВП, причому основна частина коштів буде витрачена на обладнання і озброєння.