Минулий місяць позначився найбільшою кількістю жертв серед цивільного населення з 2022 року. Щонайменше 1 575 осіб Загинули щонайменше 232 особи, 1343 були поранені. Дані ООН підтверджують, що 53% усіх цивільних жертв у червні цього року спричинили удари ракет і дронів великої дальності по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.
Кількість жертв серед цивільного населення досягла рекордного рівня
Від травня Росія щотижня б’є рекорди за кількістю дронових і ракетних атак – порівняно з червнем минулого року вона зросла вдесятеро. Ця тенденція продовжилася і цього місяця: 9 липня, всього за кілька годин після того, як президент США Дональд Трамп пообіцяв нову військову допомогу Україні, Росія запустила по ній рекордну кількість дронів – 728. Загалом, з початку липня майже 100 цивільних осіб загинуло дев’яти регіонах і у Києві. Кремль продовжує посилювати свої жорстокі атаки дронів, вбиваючи й калічачи все більше людей і пошкоджуючи критичну інфраструктуру.
Новий вимір атак дронів
Цього року відбулося чимало ударів по територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки (ТЦК і СП), а також підпалів і нападів на їхніх співробітників. У липні Росія посилила удари по ТЦК. Мішенями стали ТЦК в Харкові, Запоріжжі, Полтаві, Кривому Розі та Кременчуці. 7 липня російські дрони завдали ударів одразу по кількох таких об’єктах у Харкові та Запоріжжі. В одному з них загинули троє цивільних і понад 100 дістали поранення.
До цього були здійснені диверсії ТЦК в Рівному, Павлограді та Кам’янці-Подільському. Кремль переслідує подвійну мету: знищити фізичні документи та місцеві архіви, які ще не були оцифровані в єдину базу даних призовників України і залякати учасників мобілізаційного процесу.
Ця тактика є гібридною стратегією, спрямованою на підрив мобілізаційного потенціалу України та поширення страху і дезінформації в суспільстві з метою підриву соціальної згуртованості.
Йдеться не лише про те, щоб допомогти Україні вижити в черговій хвилі атак. Йдеться про те, щоб країни-члени НАТО та ЄС не були заскочені зненацька.
Кампанія виснаження
Кремль ставить виробництво дронів у центр своєї військової кампанії в Україні. Зараз він щомісяця виробляє тисячі ударних дронів і часто використовує дрони-приманки, щоб перевантажити українську ППО. Наприкінці 2024 року Кремль поставив за мету виготовити цього року від 3 до 4 мільйонів дронів, що втричі перевищує його попередні цілі. Цього місяця прем’єр-міністр Росії Мішустін оголосив, що виробництво безпілотних літальних апаратів вже потроїлося порівняно з початковими цілями Росії на цей рік.
З початку 2023 року Кремль майже подвоїв виробничі потужності в спеціальній економічній зоні Алабуга в Татарстані, а також найняв робітників з Азії та Африки, щоб прискорити виробництво дронів.
Поряд із масовим виробництвом, Росія розгортає все більш досконалі бойові системи. Вона швидко впроваджує нові типи дронів, зокрема керовані та координовані за допомогою FPV та ШІ міні-Шахеди, Шахеди, оснащені тепловізорами, та дрони-приманки, призначені для перевантаження систем радіолокації. Мета полягає не лише в знищенні, а й у створенні безперервного тиску, виснаженні систем протиповітряної оборони України та боєприпасів, а також дестабілізації українського суспільства зсередини.
Україна повинна посилити свою оборонну екосистему та механізми цивільного захисту
Україна терміново потребує розгортання доступних багаторівневих систем оборони. Хоча засоби дальнього радіусу дії, такі як Patriot, є необхідними, вони не можуть впоратися з темпом щоденних атак. Шлях уперед лежить у розгортанні дронів-перехоплювачів, мобільних засобів РЕБ, турелей зі штучним інтелектом і лазерних систем для захисту міст та інфраструктури.
Одночасно українське керівництво має надати пріоритет цивільному захисту. Більшість жертв за останні місяці були не поблизу активних ліній фронту, а в житлових кварталах великих міст, таких як Київ. Розширення доступу до укриттів, поліпшення аварійного зв’язку та посилення психологічної підтримки тепер мають розглядатися як невід’ємні елементи національної оборони.
Тільки в червні 98% жертв було в контрольованих урядом районах, що свідчить про нагальну потребу в кращому захисті далеко від лінії фронту.
Оборонна промисловість є стратегічною необхідністю
Українське керівництво також має прискорити розвиток оборонно-промислового потенціалу. Останні спільні ініціативи з Великою Британією, Данією та Нідерландами у сфері безпілотних літальних апаратів є багатообіцяючими. Проте тут можуть виникати перешкоди у закупівлі та затримки у постачанні. Важливо розглядати промислову базу України як стратегічний актив не тільки для України, а й для європейської безпеки в цілому. Це вимагає передбачуваного фінансування, захисту від саботажу та більш плавної інтеграції у спільні виробничі зусилля ЄС.
Західні союзники повинні визнати ту стратегічну загрозу, яку становить ескалація використання безпілотників Росією, і посилити підтримку України шляхом передачі їй технологій, обміну розвідданими та поглиблення оборонно-промислової співпраці. Західні оборонні компанії повинні безпосередньо співпрацювати з українськими партнерами для випробування та розгортання передових систем у реальних бойових умовах.
Санкції мають поширюватися не лише на компоненти безпілотників, а й на ланцюги постачання робочої сили, центри сировини та логістичні мережі, що підтримують нарощування виробництва безпілотників у Росії.
Досвід України на передовій надає важливу інформацію для планувальників НАТО та ЄС, і не тільки щоб допомогти Україні відбивати атаки, а й щоб посилити готовність Європи до майбутніх конфліктів. Те, що Росія випробовує в Україні, є експортною моделлю гібридного примусу, що поєднує масовані дронові удари, руйнування інфраструктури та психологічний тиск.
Йдеться не лише про те, щоб допомогти Україні вижити в черговій хвилі атак. Йдеться про те, щоб країни-члени НАТО та ЄС не були заскочені зненацька, якщо така сама гібридна тактика буде застосована проти них у найближчому майбутньому.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.