Європейський Союз вітає відновлення незалежності антикорупційних органів, підтверджуючи Kyiv Post, що “жодного плану щодо замороження фінансування України немає”, але уважно стежить за тим, чи дотримується Україна принципів верховенства права.
Пресаташе Представництва Європейського Союзу в Україні Ніколо Гаспаріні підтвердив це Kyiv Post у письмовому коментарі, який надійшов після того, як “Економічна правда” написала, що прем’єрка Юлія Свириденко отримала листа від ЄС з попередженням про можливе призупинення фінансування.
“Європейський Союз не припиняє жодного фінансування”, — написав Гаспаріні Kyiv Post. “Коли йдеться про фінансування з боку ЄС, я можу підтвердити, що жодного плану щодо замороження фінансування України немає”, — наголосив він.
У 2025 році уряд України очікує €18 мільярдів ($20,9 мільярда) допомоги від ЄС: €12,5 мільярда ($14,5 мільярда) за програмою Ukraine Facility та €10,1 мільярда ($11,8 мільярда) у вигляді кредиту під гарантії заморожених російських активів (ERA loan). Додаткове фінансування надходить від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку згідно з їхньою політикою.
Водночас Гаспаріні підтвердив, що ЄС веде комунікацію з українською владою, не розкриваючи формат цих контактів.
“ЄС чітко висловив занепокоєння щодо ухвалення 22 липня змін до Кримінального процесуального кодексу України. Відтоді ми підтримуємо тісний зв’язок з українською владою, щоб виправити ситуацію. Наші меседжі залишаються незмінними: Україна має будуватися на міцному фундаменті держави-члена ЄС і зберігати незалежні антикорупційні органи як наріжні камені верховенства права”, — написав він.
Незалежність НАБУ і САП відновлено після масових протестів
22 липня Верховна Рада проголосувала за позбавлення НАБУ і САП незалежності — крок, який викликав різку критику з боку ЄС і спровокував масові протести з вимогою скасування рішення.
Відповідно до законопроєкту №12414, Генеральний прокурор отримував би повноваження будь-коли перебирати на себе справи НАБУ або САП і передавати їх іншим правоохоронним органам. Це викликало побоювання, що ослаблення НАБУ і САП заблокує розслідування топкорупції.
31 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13533, поданий особисто президентом Зеленським, який повернув незалежність ключовим антикорупційним інституціям.
“На нашу думку, цей закон усуває основні загрози незалежності НАБУ та САП”, — прокоментував Гаспаріні.
Незалежність прокурорів залишається під питанням
Втім, закон №13533 (що після підписання президентом набрав чинності як №4560-ІХ) не відновив незалежність для “звичайних” прокурорів, яку вони мали до липневого прийняття нових законів.
Хоча 4560-ІХ скасовує зміни щодо НАБУ та САП, він розширює повноваження Генпрокурора, який залишається здатним передавати справи інших прокурорів будь-кому.
У результаті прокурори втрачають незалежність, адже можуть бути “покарані” за процесуальні дії, які не сподобаються Генпрокурору — з будь-яких причин, зокрема й через корупцію. Закон також скасував конкурсний добір до регіональних прокуратур і Офісу Генпрокурора, збільшив ризики політичних звільнень і позбавив можливості для появи нових незалежних кадрів.
Kyiv Post також звернувся до речника ЄС із запитанням, чи турбує ЄС скасування незалежності “звичайних” прокурорів, не отримавши прямої відповіді на питання.
Натомість Гаспаріні зазначив, що Україна має поважати верховенство права і зберігати здатність боротися з корупцією.
“Дозвольте підкреслити, що це не завершення процесу. Для вступу до ЄС Україна повинна постійно докладати зусиль для забезпечення потужної спроможності антикорупційних інституцій та дотримання принципів верховенства права. Ми очікуємо, що Україна швидко виконає ці зобов’язання і зробить рішучі кроки в цьому напрямку”, — додав він.
Гаспаріні: Україна має виконувати зобов’язання на шляху до ЄС
ЄС уважно стежить за ситуацією, водночас підтверджуючи готовність надавати Україні масштабну підтримку — “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному врядуванні”.
“Як країна-кандидат, Україна повинна повністю дотримуватись цих стандартів”, — підкреслив Гаспаріні.
Європейське фінансування стало критично важливим для України на тлі процесу євроінтеграції, оскільки забезпечує прогрес у реформах і фінансову підтримку бюджету, насамперед — соціальних видатків.
Переважну частину внутрішніх надходжень Україна нині витрачає на оборону — зброю, зарплати військовим та боєприпаси.
США припинили надавати Україні пряме бюджетне фінансування у вигляді грантів у 2025 році, хоча за даними Міністерства фінансів, у 2024-му саме вони були другим джерелом зовнішнього фінансування після ЄС.