Український Ковчег Заповіту. Частина І: Україна – колиска Європи

Перша із серії статей про українське походження європейської мови, культури та постнеолітичних технологій.

Мови, якими розмовляла більшість Європи, походять від народів Причорноморських степів, у тому числі мисливців-збирачів, які змішалися з ранніми землеробськими народами Західної Європи.

Пізніше ця суміш перетворилася на ранньогрецькі народи Бронзового віку, анатолійців Трої, германські племена, кельти та балто-слов’янські народи.

Ті, хто розмовляв мовою, яку ми зараз називаємо протоіндоєвропейською, були попередниками Ямної культури — археологічної культури пізньої Мідної доби та ранньої Бронзової доби.

Вони поширили свою культуру та мову як на захід, так і на схід, створивши Індо-Перський зв’язок — глибоке поєднання культур, мов і мистецтв, яке виникло між Індійською та Перською культурами.

Напевно, ви не раз чули фразу «Не потрібно винаходити велосипед». Це, безперечно, справедливо в даному випадку, оскільки до нас його винайшли ще 5 000 років тому мешканці території, що зараз простягається від України до Кавказьких гір. Це відбулося до появи цивілізації Київської Русі, яка сформувалася в Середньовіччі, і до виникнення Московії на землях Монгольської імперії.

Вони, ймовірно, першими одомашнили коня і, окрім винаходу колеса, створили візок і колісницю, які пізніше використовували вавилоняни та єгипетські царства, що перейняли технологію степових народів.

З усього цього постає запитання: чи прийдуть сучасні європейські технологічні цивілізації на допомогу землі своїх предків?

Далі буде.