Кремль любить грати в шпигунські ігри та вдаватися до гібридної агресії. Саме так Росія діяла в Україні багато років – поступово «випробовуючи» оборону, шукаючи слабкі місця та перевіряючи реакцію. І лише коли Москва, попри всі свої зусилля, не змогла досягти бажаних результатів, зокрема на Донбасі, вона вдалася до відкритого, повномасштабного вторгнення. Але навіть тут Кремль «відкусив більше, ніж міг проковтнути» – він не очікував, що українці продемонструють таку єдність і непохитність у спротиві.
Атака дронів, які в ніч проти 10 вересня залетіли в повітряний простір Польщі, стала черговим епізодом у цій гібридній грі, яку Москва веде проти Заходу. Мета очевидна: дестабілізувати союзників України та підірвати єдність НАТО.
Вторгнення російських дронів і ракет у повітряний простір Польщі є результатом відсутності адекватної відповіді на агресивні дії Кремля. Відсутність рішучої реакції з боку військового керівництва як Польщі, так і НАТО лише заохотила Москву продовжувати активно «випробовувати» оборону. А Кремль щоразу відхрещувався: мовляв, «це не ми» або «це була українська провокація».
Ми вже бачили російські агресивні дії проти авіації над Балтійським і Чорним морями, польоти з вимкненими транспондерами, диверсії та дії на межі дозволеного на території країн-членів НАТО. Це не випадковість і не «збіг обставин».
Усі ці інциденти дають чітке уявлення про дрібні провокації, які Москва використовує, щоб розширити межі допустимого та перевантажити систему командування, прийняття рішень і реагування на загрози. Кремль змушує західні командні центри витрачати час, ресурси та логістику на кожен окремий інцидент і користується цим.
У такий спосіб Росія намагається відвернути західні ресурси від війни в Україні, залякати населення і підірвати підтримку Києва, позбавивши його критично важливих ресурсів. Мова йде не тільки про політичну увагу чи фінанси, а й, наприклад, про системи протиповітряної оборони, які тепер можуть бути переорієнтовані не на захист України, а на захист країн НАТО.
Зараз Росія загрузла на українському фронті і не може відкрити другий, але в такому «м’якому» режимі бойових дій Кремль може накопичувати резерви для майбутніх провокацій проти Польщі та країн Балтії.
Закриття повітряного простору над західною Україною – це не втручання НАТО у війну, а демонстрація його єдності та сили. Москва розуміє тільки таку мову.
Що слід робити? Приклад операції в Курській області доводить, що проактивними діями можна зірвати плани Москви, відвернути ресурси, знищити резерви і одночасно захистити власні території. Це урок, який союзники повинні взяти до уваги.
Тому єдиною адекватною відповіддю на нічні атаки Кремля є зміцнення і розвиток європейської системи безпеки та збільшення допомоги Києву, що має бути основою цієї архітектури. Якщо союзники не готові збивати дрони та ракети над Польщею, то треба принаймні закрити небо над Львівською та Волинською областями, не чекаючи на офіційні рішення чи закінчення бойових дій. Це єдиний спосіб зробити російські провокації марними. Це не втручання НАТО у війну, а демонстрація його єдності та сили. Москва розуміє тільки таку мову.
Хоча Польща має обмежені ресурси протиповітряної оборони, цілком реально забезпечити захист принаймні правобережжя України у координації з партнерами та НАТО.
Ще раз нагадаємо, що лише після того, як Україна вжила активних заходів у Чорному морі, а саме завдала ударів по російських кораблях і базах, відновилося судноплавство і почав функціонувати «зерновий коридор».
Те ж саме має статися і в повітрі. Захист повітряного простору України – це не кінцева мета, а перший активний крок. За ним має бути посилення допомоги та присутність союзників у повітрі, на морі, на суші, у кіберпросторі та в інфраструктурних проєктах. Тільки так можна звести нанівець війну Росії проти України та остаточно зірвати плани Кремля щодо майбутньої агресії.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.