Кремль вкотре намагається використати зиму як зброю проти України. Після недавнього попередження українського президента про намір Москви посилити удари по енергосистемі наприкінці серпня, росіяни здійснили кілька скоординованих атак по всій території України, поцілившись по теплоелектростанціях, газотранспортних об’єктах та регіональних мережах розподілу.
Різке посилення атак
Всього за два дні після заяви президента Володимира Зеленського про плани Росії підірвати підготовку України до зими, російські війська завдали масштабних ударів по електроенергетичній та газотранспортній інфраструктурі в Сумській, Чернігівській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях.
Упродовж наступних двох тижнів послідували хвилі дронових атак, які вивели з ладу низку енергооб’єктів в Одеській, Сумській та Київській областях. Це призвело до відключень електроенергії в кількох населених пунктах, зокрема й у Києві.
Кремль планує повністю паралізувати українську енергетичну інфраструктуру в межах своєї гібридної війни, спрямованої на підрив суспільної згуртованості та дестабілізацію українського уряду. Загалом Міністерство енергетики України зафіксувало майже 3 000 атак на енергетичні об’єкти з березня — значне посилення порівняно з лютим 2022 року.
Нині російські війська активно розвідують підстанції, трансформатори та газові об’єкти перед новими ударами, що свідчить про систематичні спроби підірвати українську стійкість напередодні зими.
Недостатні можливості для проходження зими
Цього року українська енергосистема входить у передзимовий період у сильнішому стані завдяки відновленню пошкоджених підстанцій та кращій інтеграції з європейською енергомережею. Попри позитивні зрушення, цього все ще недостатньо, щоб компенсувати системні вразливості.
Теплова генерація залишається під загрозою, оскільки великі вугільні та теплоелектроцентралі неможливо ефективно укріпити, а їхні масштаби роблять їх вразливими для прицільних дронових атак Кремля.
Крім того, хоча розподілена генерація зросла — з 2023 року додано 1,5 гігавата сонячної, 300 мегаватів вітрової та 500 мегаватів газової потужності, — ці об’єкти не стануть системним стабілізатором ще щонайменше два-три роки.
Український уряд створив значні запаси газу за підтримки Норвегії та відновив близько 500 млн. кубометрів видобутку, втрачених через російські удари. Але відновлення залежало від обмежених запасів обладнання — турбін, трансформаторів і компресорів, які можуть швидко закінчитися, якщо атаки триватимуть. Аварійні бригади навчилися повертати світло за кілька годин, проте продовження дронових атак загрожує виснаженням критичних резервів.
Попри згадані покращення, запас міцності України залишається недостатнім. Здатність Росії зосереджувати хвилі ударів по енергетичній інфраструктурі загрожує масштабнішими перебоями із наближенням зими.
Кремль розширив виробництво дронів і ракет. Його мета — скоординовані удари по енергосистемі та посилення тиску на початку року
Ескалація дронової війни Кремля
Кремль синхронізує удари по енергетичній інфраструктурі з масштабним розширенням застосування дронів. Ще у липні деякі експерти висловлювали занепокоєння, що росіяни можуть здійснювати до тисячі дронових атак на день. Це видається цілком імовірним, враховуючи зростання інвестицій у розробку й виробництво безпілотників.
З 2023 року Москва майже вдвічі збільшила виробничі потужності в Особливій економічній зоні «Алабуга» у Татарстані, а також почала залучати іноземних працівників з Азії та Африки.
Станом на середину вересня Росія вже виготовила понад 34 000 ударних безпілотників і хибних цілей — майже у дев’ять разів більше, ніж за той самий період 2024 року. В одну з ночей цього місяця вона здійснила рекордну атаку, випустивши 810 дронів і хибних цілей одночасно, що перевантажило українську систему ППО.
Аналітики оцінюють нинішні виробничі потужності Росії приблизно у 30 000 ударних дронів на рік, створених на основі іранських моделей, із потенціалом подвоїти цей показник до 2026 року. Кремль, імовірно, нарощуватиме атаки цієї осені, прагнучи виснажити українську ППО та паралізувати енергетичну інфраструктуру напередодні зими.
Зимові ризики
Посилення російських дронових атак у поєднанні з дефіцитом енергетичного обладнання може призвести до відключень електроенергії тривалістю від 12 до 20 годин на добу, а подекуди й довше. Також очікуються масштабні перебої з теплопостачанням та електрикою, особливо у великих містах, таких як Київ, Харків та Одеса.
Найуразливішими залишаються сільські домогосподарства та внутрішньо переміщені особи, адже вони покладаються на тверде паливо й тимчасові укриття.
Україна зустрічатиме зиму підготовленою: на початку року було залучено нове фінансування для зміцнення стійкості енергетичної інфраструктури. У липні ЄС виділив близько 700 мільйонів доларів на енергетичну стійкість та інші інфраструктурні проєкти.
12 вересня нова міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер оголосила про пакет допомоги на 192 мільйони доларів, із яких 57 мільйонів підуть на відновлення енергетики.
За три дні до цього міністерка енергетики України Світлана Гринчук провела зустріч із делегацією Генерального директорату Єврокомісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги. Сторони координували створення резервних запасів трансформаторів, турбін і обладнання для газової інфраструктури. Окремо проєкт «Промінь надії» спрямований на підтримку роботи прифронтових лікарень.
Випробування для України та Європи
Україна входить у цю зиму з більшою потужністю, кращими протоколами ремонту та сильнішою міжнародною підтримкою, ніж у 2022–2024 роках. Водночас Кремль наростив виробництво дронів і ракет, завдає скоординованих ударів по енергосистемі та готується посилити тиск у січні й лютому.
Наслідки залежатимуть не стільки від самих відключень світла, скільки від здатності України підтримувати моральний дух суспільства, захищати вразливі громади та показати, що енергетичний шантаж не змусить українців піти на політичні поступки. Україні потрібно швидше зміцнювати енергетичну інфраструктуру напередодні холодів, адже прийдешня зима стане випробуванням і для української стійкості, і для європейської солідарності.
Погляди автора цієї статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.