У Болгарії трагічно обірвалося життя одного з найвидатніших театральних режисерів сучасності Юрія Бутусова. Його смерть стала шоком для театрального світу, але для українців та всіх, хто виступає проти російської агресії. Він не дожив до свого 64-річчя, загинувши як вигнанець, що відмовився миритися зі злочинами своєї батьківщини.
Не став слугою режиму: історія втечі та загибелі Юрія Бутусова
Юрій Бутусов загинув 9 серпня 2025 року під час відпочинку з родиною в болгарському місті Созополь. За свідченнями очевидців, під час купання в морі його збила з ніг сильна хвиля, і він не зміг вибратися. Лікарі, що прибули на місце, констатували смерть. Режисеру було 63 роки. Його тіло було кремоване, а прах поховали на Кунцевському кладовищі в Москві лише наприкінці вересня.
Після 24 лютого 2022 року Юрій Бутусов на відміну від багатьох колег, які обрали мовчання або підтримку режиму, зробив свій вибір негайно. Він залишив Росію і свою престижну посаду головного режисера московського Театру імені Вахтангова. Його називали «новим диким» та «електричним режисером». Бутусов відмовлявся від традиційного психологічного театру та натуралізму. Його вистави були експресивними, енергетичними, часто хаотичними, сповненими метафор, музики та яскравих візуальних образів. Він «розбирав» класичні п’єси і збирав їх наново, знаходячи несподівані, сучасні сенси.
Публічна позиція Юрія Бутусова щодо вторгнення в Україну не містила прямих заяв на її підтримку, однак характеризувалася низкою конкретних дій. Бутусов не просто виїхав, а повністю розірвав зв’язки з державною культурною машиною РФ, яка стала інструментом пропаганди. В еміграції він не мовчав. В інтерв’ю незалежним журналістам він називав війну «катастрофою» та «кошмаром космічного масштабу».
В одному з найвідоміших інтерв’ю Бутусов прямо ставив риторичне запитання: «Чому Росія не вберегла себе від фашизму?», вказуючи на природу путінської влади. Сам режисер описував свій особистий стан як повну втрату орієнтирів та «відчуття відсутності землі під ногами» після початку повномасштабного вторгнення.
Ці рішення визначили останній етап його біографії. Період еміграції Юрія Бутусова завершився його трагічною загибеллю. Його спадщина включає як значний внесок у театральне мистецтво, так і цей публічний акт незгоди з політикою РФ.