Україна та Євросоюз завершили процес скринінгу українського законодавства, що є важливим етапом на шляху до переговорів про вступ до ЄС.
Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час візиту до України наголосила на необхідності виконати низку зобов’язань у сфері прав національних меншин, пообіцявши бути “суворою” у їхній оцінці.
Завершення скринінгу для вступу до ЄС: що відомо
У вівторок, 30 вересня, єврокомісарка Марта Кос, яка перебуває в Україні з триденним візитом, офіційно оголосила про завершення процесу скринінгу.
“Цей день знаменує собою важливий крок на шляху України до ЄС. У найскладніших умовах Україна завершила процес скринінгу всього свого законодавства з рекордною швидкістю, заклавши основи для свого європейського майбутнього”, – зауважила вона у соцмережі X, закликавши “зберегти динаміку реформ”.
ЄС висунув Україні три вимоги щодо нацменшин для відкриття переговорів
Напередодні, 29 вересня, виступаючи на зустрічі з Радою національних меншин в Ужгороді, Марта Кос детально зупинилася на невирішених питаннях. Визнаючи, що ухвалений у грудні 2023 року закон про нацменшини був позитивним кроком, вона наголосила, що “залишаються відкриті питання”.
За її словами, в рамках переговорного кластера “Основи” Україна ще цього року має:
-
Ухвалити законодавство про освіту для розв’язання питань щодо використання мов меншин.
-
Внести зміни до законодавства для гарантування ширшого публічного використання мов меншин.
-
Розширити можливості для політичного представництва нацменшин на місцевому та національному рівнях.
“Цей кластер може бути закритий лише після того, як ці зобов’язання будуть виконані та перевірені на практиці”, − зазначила єврокомісарка, додавши, що вона буде суворою.
Вона також наголосила на ключовій ролі, яку мають відігравати Рада з питань національних меншин при Президентові та Державна служба з питань етнополітики.
На завершення промови в Ужгороді єврокомісарка нагадала про переваги вступу до ЄС для громад прикордонних регіонів.
“Різноманітність є частиною багатства України. Ваше європейське майбутнє не є загрозою для цього багатства, це одна з найсильніших гарантій того, що угорська та всі інші громади в Україні матимуть такий самий захист, права та можливості, як, наприклад, угорці у Словенії чи Румунії. Саме це може забезпечити членство в ЄС”, − підсумувала Кос.
Голова Євроради просуває розблокування вступу України до ЄС в обхід вето
Президент Європейської ради Антоніу Кошта очолив дипломатичні зусилля з розблокування переговорів про вступ України та Молдови до ЄС, пропонуючи змінити процедуру голосування, щоб обійти вето Угорщини.
Пропозиція Кошти полягає в тому, щоб так звані переговорні кластери можна було відкривати за згоди кваліфікованої більшості країн ЄС, а не за одностайного рішення, як того вимагає поточна процедура.
При цьому для закриття кластерів і надалі буде потрібна підтримка всіх 27 столиць ЄС. Однак зниження порогу для початку переговорів дало б змогу Україні та Молдові розпочати необхідні реформи та продемонструвати прогрес, навіть якщо одна чи дві країни виступатимуть проти.ʼ
Раніше Україна передала Європейській комісії звіт за 2025 рік про прогрес у виконанні умов для відкриття переговорів про вступ до ЄС за ключовим Кластером 1, відомим як “Основи” (Fundamentals).