Нова кампанія воєнного набору: Росія рекламує «безпечні» фронтові посади

За даними аналітичного центру OpenMinds, у 2025 році РФ активізувала кампанію з набору на контрактну службу. Кількість дописів у соцмережах, що просувають це, зросла більш ніж на 40% за пів року.

Аналіз, який базується на моніторингу соцмереж, даних ринку праці та записах про втрати техніки, свідчить про зміну підходу: від масових закликів до участі в бойових діях — до активного просування «небойових» посад, зокрема водіїв. Такі вакансії часто подаються як безпечні, але насправді використовуються як приманка для вербування, після чого новобранців відправляють на фронт.

Від початку повномасштабного вторгнення активність із воєнного набору в російській соцмережі VK сягала піку двічі.

Перший — у вересні 2024 року, після українського контрнаступу в Курській області та після того, як удвічі підвищили виплати за підписання військових контрактів.

Другий — у лютому 2025 року, на тлі мирних переговорів, коли багато хто поспішив укласти контракти, сподіваючись отримати виплати й соціальні пільги до можливого завершення війни.

Сплески реклами контрактної служби в соцмережах тісно збігаються зі зростанням пошукових запитів на цю тему.

Остання хвиля набору на контрактну службу також збіглася зі зростанням втрат на полі бою. Якщо раніше російські війська під час наступів активно використовували бронетехніку, то наприкінці 2024-го та на початку 2025 року майже повністю відмовилися від неї. До серпня 2025 року вони переважно покладалися на малі піхотні штурми — тактика, яка, ймовірно, призвела до значно більших втрат у перші місяці року.

За підрахунками Mediazona та BBC, у цей період також зафіксовано різке зростання втрат російських військових, що підтверджує: активізація набору стала реакцією на посилення втрат.

Втім, рекламна кампанія не принесла пропорційного зростання реальної кількості новобранців. У травні 2025 року Владімір Путін заявив, що щомісяця контракти підписують від 50 до 60 тисяч нових військових, а Міністерство оборони оголосило про підвищення планів набору на 2025 рік. Проте розрахунки, засновані на регіональних даних про витрати, свідчать про значно нижчі показники — близько 30–40 тисяч на місяць — і показують, що реальний набір у першій половині 2025 року знизився порівняно з останнім кварталом 2024-го.

Розрив між заявленими цілями та фактичними результатами, у поєднанні зі зростанням втрат, пояснює агресивність нинішньої кампанії. Це також свідчить, що влада може вдатися до нових стимулів або навіть інших заходів, аби досягти запланованих показників.

Водії на війні

Нова риса російської кампанії з набору — дедалі ширше використання риторики про «безпечну службу». У рекламних оголошеннях все частіше з’являються фрази на кшталт «Не штурмові підрозділи», «Тилові частини», «Тиха служба», «Легка служба», «Без передової» — разом із обіцянками гарантованого розподілу до підрозділів, зазначених в офіційних наказах про призначення.

Такі запевнення створюють враження, що новобранців направлятимуть нібито на менш небезпечні посади, а не до штурмових підрозділів на передовій.

Станом на липень 2025 року частка оголошень про набір, у яких використовують таку риторику, різко зросла — з майже нульового рівня в попередні роки до приблизно 20%.

Аналіз спеціальностей і вакансій, розміщених у VK, свідчить, що акценти в оголошеннях поступово зміщуються: від масового, некваліфікованого набору — підходу, характерного для 2022–2023 років, коли пропаганда спиралася на ідеї колективної солідарності та участі у «спільній справі», — до більш цільового, спеціалізованого набору. Разом із обіцянками «безпечної служби» дедалі активніше просувають «небойові» спеціальності.

Станом на квітень 2025 року кількість оголошень із пошуком водіїв перевищила загальну кількість вакансій для всіх бойових спеціальностей разом узятих.

У липні 2025 року регіональні медіа також повідомляли, посилаючись на місцевого військового комісара, що саме водії фігурують як «найзатребуваніша» професія у військових оголошеннях

Цю тенденцію підтверджують і дані російської платформи з працевлаштування Headhunter. За останній рік водії становили 12% усіх спеціалізованих вакансій, пов’язаних із СВО, — це найбільша операційна категорія. Єдина більша група (17%) — це посади, пов’язані з реінтеграцією та підтримкою ветеранів, а також із набором персоналу (зокрема, фахівці з працевлаштування, соціальні працівники, співробітники з навчання, PR і юристи у ветцентрах).

Підвищений попит на такі допоміжні ролі узгоджується з політикою Кремля, спрямованою на інтеграцію учасників СВО у суспільне життя та державні інституції.

Разова вибірка даних з Avito Job за серпень 2025 року показує ту саму картину: домінують небойові посади — водії становлять 20% «воєнних» вакансій, охоронці — 18%.

Пастка безпеки

Втім, такі вакансії часто слугують приманками для вербування. Їх розміщують так звані «військові кадрові агентства», завдання яких — просто заманити новобранців нереальними обіцянками. Кандидатів приваблюють перспективи «тихої» тилової посади. Вони спершу підписують контракт, а вже потім дізнаються, до якого підрозділу їх направлять насправді.

На практиці рішення про розподіл контрактників ухвалюють командири, незалежно від того, яку роль було вказано в оголошенні. Один із сайтів із набору прямо зазначає, що без офіційного направлення до конкретної частини отримати посаду водія неможливо — остаточне рішення все одно приймає командир.

Навіть коли новобранців дійсно призначають на обіцяні посади — водіями зокрема — це не гарантує їхньої безпеки. У VK регулярно з’являються повідомлення про загиблих серед тих, кого набрали саме як водіїв. В одному з таких дописів йшлося:

«Один із наших УАЗів, який доставляв провізію до 51-го полку, потрапив під удар FPV-дрона. На жаль, врятувати водія не вдалося — він зазнав тяжких поранень від уламків і помер від втрати крові. Постачати продукти на передову стає дедалі складніше, хлопці ризикують життям щодня».

Незалежні дані про втрати військової техніки, зібрані проєктом Oryx, підкреслюють цю вразливість. Помітну частку знищеної російської техніки становлять саме вантажівки та транспортні машини. У 2022–2025 роках вони складали від 15 до 30% щомісячних втрат майже в половині зафіксованих місяців (медіана — 18%), а подекуди перевищували 40% — зрівнюючись або навіть випереджаючи танки й бронетехніку.

Для України ця категорія менш помітна: середній показник становить близько 12%, і лише один із п’яти місяців потрапляє в діапазон 15–30%.

З 2025 року втрати БМП поступово зменшуються, натомість зростають втрати вантажівок та іншого неброьованого транспорту. Аналітики пояснюють це зміною тактики Росії: після великих втрат бронетехніки війська дедалі частіше використовують легші машини та логістичні колони для підтримки малих штурмових груп — що фактично ставить ці «небойові» ролі прямо під вогонь.

Методологія

Ми зібрали та проаналізували дані з кількох взаємодоповнювальних джерел, щоб дослідити онлайн-просування та вербування, пов’язані з російською контрактною військовою службою. За допомогою VK API ми отримали публічні дописи про контрактну службу, опубліковані від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року до липня 2025-го.

Початковий набір даних було сформовано за заздалегідь визначеним списком ключових слів і відфільтровано за додатковими критеріями. Далі ми використали мовну модель штучного інтелекту GPT-4o-mini від OpenAI, щоб класифікувати й залишити лише ті дописи, які безпосередньо просувають контрактну службу. У результаті сформовано вибірку приблизно зі 132 тисяч публікацій.

Щоб відстежити сигнали вербування на ринку праці, ми також проаналізували 7 тисяч відкритих або архівних вакансій із сайту headhunter.ru, опублікованих між березнем 2022-го та серпнем 2025 року, а також разову вибірку з 2,3 тисячі відкритих вакансій із Avito Jobs за серпень 2025-го. Для обох платформ було застосовано той самий підхід — із використанням підказок для виявлення й класифікації релевантних військових спеціальностей.

Крім того, ми використали дані запитів Yandex Wordstat за ключовими словами «служба по контракту» та «контракт СВО», щоб відстежити динаміку суспільного інтересу, а також залучили дані про втрати військової техніки з проєкту Oryx, використавши зведену статистику з відкритого репозиторію GitHub.