Російська економіка потерпає від гострого кадрового голоду, попри значну частку безробітного населення, що свідчить про деградацію трудового потенціалу країни-агресорки.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Чому в Росії немає кому працювати
Згідно з даними розвідки, у багатьох регіонах РФ одночасно зростає кількість безробітних та посилюється дефіцит кваліфікованих кадрів.
-
У Санкт-Петербурзі у серпні цього року кількість офіційно незайнятих сягнула 16,8 тисячі осіб (зростання на 28,5% за рік), з них 9,7 тисячі – безробітні (+11,3%).
-
У Тюмені офіційна кількість безробітних за рік зросла в 1,6 раза.
-
На Кубані кількість безробітних цьогоріч зросла на 13%.
В українській розвідці пояснюють, що більшість безробітних не відповідає вимогам роботодавців.
“Підприємства шукають фахівців у нових технологічних сферах – кібербезпеці, аналітиці даних, інженерії, – тоді як на ринку переважають кандидати з традиційних галузей”, – зауважують у відомстві.
Додатковим чинником є те, що російський бізнес переходить у режим економії: оптимізує персонал та збільшує навантаження на наявних працівників без підвищення зарплат, а деякі компанії скорочують штат. На тлі цього у сферах промисловості, транспорту, освіти й будівництва бракує людей.
Крім дефіциту кадрів, проблемою є також низький рівень кваліфікації значної частини населення. На місцевому ринку праці багато людей із застарілими або непотрібними навичками, які не готові перенавчатися.
“Навіть за наявності безробітних роботодавці не можуть знайти придатних спеціалістів – це наочно демонструє деградацію трудового потенціалу країни”, – констатують у розвідці.
Виробництво полімерів у Росії занепадає: подробиці
Російський сектор виробництва й переробки полімерів увійшов у фазу затяжної стагнації, яка розпочалася у 2022 році та продовжує погіршуватися.
За січень-липень 2025 року виробництво полімерної продукції в РФ скоротилося на 6,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загалом спад зафіксований у 18 з 30 підсекторів пластмас та гуми.
У липні в категоріях труб, плит, листів і плівок скорочення сягнуло 11-14% порівняно з торішніми показниками.
Найгіршу динаміку продемонстрував сегмент поліхлорвінілу (ПВХ) – мінус 13%.
На сьогодні полімерна галузь Росії стикається з низкою фундаментальних проблем:
-
брак вітчизняного обладнання;
-
розрив зв’язків між наукою й інжинірингом;
-
кадровий дефіцит та низька продуктивність праці.