Минулого місяця Піт Хеґсет зібрав вище військове керівництво країни на саміт у Квантіко, штат Вірджинія. Протягом майже години Хеґсет читав заплутану лекцію для вищого військового керівництва про “Етос воїна” та невдачі так званого “Департаменту Воке” - маючи на увазі Пентагон та міністерство оборони.
Це зібрання вимагало переїзду і переміщення практично всього американського військового керівництва і було організоване на тлі зростаючої напруженості в Карибському басейні і спекуляцій щодо наступальних операцій проти Венесуели, а також зростаючої напруженості в Європі і Тихоокеанському регіоні. Вся ця вистава була марною тратою часу і послужила ще одним прикладом готовності другої адміністрації Трампа використовувати національну безпеку і армію для боротьби з претензіями в культурній війні.
Однак трюк Хегсета також можна прочитати як спробу нинішньої адміністрації спроєктувати відчуття політичного контролю над військовим керівництвом і промацати ґрунт для майбутньої вимоги особистої лояльності до Дональда Трампа. Послання мітингу Хеґсета полягало в тому, що культурна війна і особиста прихильність політичним інтересам нинішньої адміністрації мають пріоритет над інтересами Сполучених Штатів і присягою кожного військовослужбовця на вірність Конституції. У майбутньому офіцери і командири можуть виявитися свідками незаконних дій або одержувачами незаконних наказів.
Мені знайоме це відчуття - я через це пройшов.
Коли я повідомив про незаконну спробу Дональда Трампа використати повноваження президента для шантажу українського уряду та втручання у вибори 2020 року, я знав, що зіткнуся з відплатою з боку наймогутнішого офісу на землі.
Покарання, застосоване до мене після моїх свідчень у Конгресі, частково відображало розчарування Трампа через те, що він не зміг вимагати гроші у Зеленського, його збентеження через те, що його схема була викрита громадськістю, а також його нові політичні виклики, спричинені імпічментом Конгресу.
Однак більш важливим було те, що гнів Трампа був викликаний його обуренням тим, що хтось поставив свою присягу Конституції та США вище за особисту лояльність до президента та його політичних інтересів. Я зробив те, що очікувалося від будь-якого військовослужбовця на моїй посаді, і будь-які побоювання щодо того, що я викрию корупцію, були переважені моїм почуттям обов’язку перед цією країною.
Офіцери та керівники різних родів військ можуть бути змушені приймати подібні рішення в найближчому майбутньому.
Нинішня адміністрація вже діяла незаконно, знищивши кілька цивільних суден біля берегів Венесуели без дозволу Конгресу на застосування військової сили (AUMF) під приводом боротьби з контрабандою наркотиків. Трамп відкрито сигналізував про свою готовність використовувати військових для залякування і придушення внутрішньої політичної опозиції і запустив кризу, розгорнувши Національну гвардію Техасу в Чикаго без дозволу губернатора штату Іллінойс.
Ці накази варіюються від “законних, але жахливих” до потенційно незаконних, але всі вони залежать від ланцюга командування, яке виконує накази президента.
Коли віддаються накази, часто саме особи на середньому і нижчому рівнях командування змушені вирішувати етичні і правові дилеми. Командир роти може отримати наказ відкрити вогонь по натовпу демонстрантів. Старший аналітик розвідки може отримати наказ свідомо класифікувати цивільні об’єкти як законних комбатантів. Офіцера можуть попросити назвати імена товаришів по службі, підозрюваних у дотриманні інших політичних поглядів.
Судді-адвокату можуть доручити завізувати політично вмотивовані висновки міністерства юстиції для виконання незаконних наказів або як доказ проти військовослужбовців, які відмовляються виконувати незаконні накази, підфарбовані сумнівними висновками Мін’юсту (згадайте висновки Мін’юсту щодо законності катувань в адміністрації Джорджа Буша).
Важко переоцінити тиск, який відчувають ці військовослужбовці, що опинилися в такому компрометуючому становищі; їхні судження в такі моменти можуть мати серйозні наслідки для майбутнього Сполучених Штатів і цивільно-військових відносин на багато поколінь вперед.
Я раджу усім військовослужбовцям, які опиняються в подібних етичних дилемах, пам’ятати про присягу, яку ми склали на початку нашої служби. Ми віддані Конституції Сполучених Штатів Америки, а не одній людині та її політичним інтересам.
Виконання незаконних або неконституційних вимог тирана не скасує порушення нашої присяги і не забезпечить правового захисту, коли цей момент мине і наші дії будуть оцінюватися в майбутньому. Виконання незаконного наказу про вбивство означає вчинення вбивства, незалежно від того, хто віддає цей наказ. Я прошу вас замислитися над своєю присягою і розглянути можливість того, що ви можете зіткнутися з таким рішенням у майбутньому. Від вашої сили і готовності робити те, що правильно, може залежати майбутнє нашої країни.
Виборних посадових осіб, які працюють в обох палатах Конгресу в цей унікально небезпечний момент американської історії, я прошу розглянути ваш обов’язок використовувати свою посаду як противагу надмірним захопленням нинішньої адміністрації. Це був задум наших батьків-засновників, які створили три рівноправні гілки влади.
Пам’ятайте, що епоха Трампа мине, і вас будуть судити за вашими діями, зокрема, за тим, чи використовували ви свої конституційні повноваження як фактор, що стримує виконавчу владу, чи ви діяли як сторонній спостерігач, який відмовився від своїх обов’язків. Більше того, військовослужбовці у формі є вашими виборцями, і як обрані посадові особи, ви зобов’язані захищати їх і представляти суспільні інтереси.
Дональд Трамп і Піт Хеґсет чітко продемонстрували свою зневагу до закону, однак виконавча влада і військові повинні виконувати повістки Конгресу. Законодавча гілка влади має слідчі повноваження, які можуть бути використані для виявлення доказів щодо незаконних наказів Білого дому військовому керівництву і спроб приховати зловживання владою.
Крім того, я прошу вас врахувати, як американська громадськість сприйме бездіяльність перед обличчям тиранії під час майбутніх проміжних виборів. У жовтні сім мільйонів американців вийшли на вулиці і заявили про себе в загальнонаціональній серії протестів проти надмірних повноважень Трампа.
Жовтневий протест сам по собі на 50% перевищив за чисельністю попередній протест, що відбувся лише за кілька місяців до цього. Якщо таке зростання громадського невдоволення президентом продовжиться, кожен, кого вважають співучасником надмірностей Трампа або пособником спроб Гегсета реформувати армію, може очікувати різкої реакції громадськості та втрати свого місця в парламенті наступного виборчого циклу.
Ця стаття передруковується з дозволу автора з його блогу Why It Matters. З оригіналом можна ознайомитись тут.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.