У суботу, 22 листопада, Україна та українські громади у всьому світі віддали шану жертвам Голодомору − геноциду українського народу 1932–1933 років, організованого радянським режимом.
На меморіальних заходах, головною метою яких було збереження пам’яті про мільйони загиблих та нагадування про силу й стійкість українців, майоріли синьо-жовті прапори, горіли свічки й лунали заклики про важливість історичної памʼяті.
Звернення Президента СКУ в Торонто
Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Павло Ґрод долучився до велелюдного памʼятного заходу в канадському Торонто. У своєму виступі він провів прямі паралелі між минулим і сучасністю.
“Ми зібралися тут, аби вшанувати памʼять мільйонів українців, вбитих Голодомором. Це були звичайні родини, чиї життя забрали, тому що Сталін і російський радянський режим поставили за мету стерти українську націю знищенням її людей, культури та бажання жити. Зібравшись тут, ми нагадуємо: ця жорстокість − не просто історія. 90 років потому, путінська Росія намагається завершити те, що розпочав Сталін”, − наголосив Ґрод.
Він підкреслив, що Україна знову стикається з тим, як ворог заперечує право українців на життя, депортує дітей, стирає культуру і знищує цивільне населення виключно за національною ознакою.
“Сьогоднішня війна − не просто вторгнення. Це − чергова спроба знищити український народ. І ця паралель беззаперечна. Сталін використовував голод і терор; Путін використовує ракети, тортури й окупацію. Змінилися засоби, але мета лишилася тією ж: зламати Україну і змусити її підкоритися Росії“, − підсумував Президент СКУ.
Акції шану жертвам Голодомору у США, Австралії та Європі
У Нью-Йорку українська громада зібралася на традиційне вшанування у Соборі Святого Патріка. Учасники церемонії внесли прапор України, який став символом пам’яті про жертв геноциду та єднання нації.
У Мельбурні під час вшанування жертв Голодомору розгорнули найбільший у світі прапор України. Цей стяг, створений у 2012 році, має вагу понад 150 кілограмів та площу 2 400 квадратних метрів. Він мандрує світом як символ української ідентичності, незламності й надії.
Під час демонстрації в Римі учасники не лише згадали жертв трагедії 1932–1933 років, а й висловили політичну позицію. Як повідомив голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, мітингувальники засудили так звані «мирні плани», які зневажають українську незалежність та суверенітет.
Мітинги та акції пам’яті були організовані також у Бразилії, Франції, Туреччині, Новій Зеландії, Угорщині, Йорданії та, звісно, в самій Україні.