Український ринок азартних ігор пережив цього року значні зміни, можна навіть сказати, що став на шлях реальної трансформації. Податкові надходження від «білих» гравців ринку, за прогнозами, сягнуть 20 млрд гривень.
На ринку у 2025-му році з’явилася нова регуляція, виникла нова галузева Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), з керівником якої, Олександром Когутом, ми поговорили раніше.
Після розмови з захисниками інтересів бізнесу Kyiv Post поставив найважливіші запитання щодо стану речей у цій сфері одному з державних регуляторів, який формує політику — Мінцифри.
Ми поговорили з заступницею Міністра цифрової трансформації України Наталею Денікеєвою.
Вашій увазі розмова без купюр, яка насправді показує багато елементів розвитку такої непростої, але важливої для економіки галузі.
Kyiv Post (KP): Які найбільші зміни на ринку відбулися?
Наталя Денікеєва (НД): Найбільша зміна — це поява повноцінної системи регулювання даної сфери: Мінцифра формує політику та правила грального ринку, а новостворений регулятор ПлейСіті відповідає за контроль і виконання законодавства.
Такий поділ дозволив прибрати конфлікт інтересів, який роками блокував ухвалення рішень. Після цього ми змогли рухатися у двох головних напрямах:
- Перший — нормативна база. Менш як за рік затвердили майже всі необхідні акти, що регулюють діяльність цього бізнесу: від порядку ведення реєстрів до вимог щодо боротьби з лудоманією.
- Другий — цифрові інструменти контролю. Йдеться про Державну систему онлайн-моніторингу. Це таке собі ядро прозорості цієї сфери. Його суть — у тому, щоб держава мала змогу в режимі реального часу бачити, що відбувається у кожного легального організатора азартних ігор: кожна ставка, виплати, впровадження принципів відповідальної гри тощо.
Ми зараз виходимо на фінальний етап розробки першої черги Системи онлайн-моніторингу — вона буде готова до кінця цього року
І ще одна важлива зміна: відновлення ліцензування організаторів азартних ігор.
Попередній регулятор (КРАІЛ), як колегіальний орган, не міг зібрати кворум, через це ліцензії не видавалися по кілька місяців — держава втрачала надходження.
Після затвердження ліцензійних умов для організаторів ми оперативно відновили процес. На той момент уже накопичилася черга заявок, ринок був готовий працювати.
У період з липня по листопад 2025 року до бюджету лише від ліцензійних платежів цього сегменту грального ринку надійшло понад 1,4 млрд гривень.
КР: Чи можна спостерігати тінізацію ринку, як на це вказують деякі гравці ринку?
НД: Частка нелегального сегменту в Україні оцінюється у 47-56%, тобто половина ринку нині працює поза правилами.
Потрібно розуміти, що будь-яке обмеження впливає лише на легальний бізнес. Саме він зобов’язаний виконувати правила, проходити перевірки, впроваджувати ліміти і звітувати. У «тіні» цього просто не існує.
Візьмемо до прикладу фінансові та часові ліміти на гру, які ми впроваджуємо вперше. З одного боку, це необхідний крок, щоб запобігти лудоманії. З іншого — надто жорсткі правила можуть створити ризик відтоку залежних гравців у нелегальні казино, де немає вимог, лімітів і жодного захисту.
Тому ми шукаємо зважені рішення, щоб не підживлювати тіньовий сегмент і не нашкодити. І у Мінцифри, як полісі-мейкера, і у PlayCity, як регулятора, одна мета — зробити так, щоб максимальна частка цього нелегального ринку стала легальною, білою й прозорою. І збільшити надходження у бюджет від цього сектору.
Зауважу — щоб тіньовий сегмент поступово зник, треба забезпечити одразу дві умови.
- Перша — щоб нелегальному казино було важко працювати. За це відповідає ПлейСіті та активно співпрацює з правоохоронними органами.
- Друга — щоб туди було важко заводити гроші.
Тут нам критично необхідна залученість НБУ. Саме вони можуть заблокувати канал фінансового живлення тіньових схем. А також дозволити банкам відкрити повний спектр своїх послуг для легального бізнесу.
Сьогодні ліцензовані організатори азартних ігор стикаються з тим, що банки відмовляються їх обслуговувати.
Наслідком цього стало те, що весь легальний ринок фактично залежить від одного банку — Sense bank.
Така ситуація робить його монополістом і підсилює вразливість бізнесу: будь-який збій чи зміна умов в одному банку паралізує всю галузь
Для нас важливо, щоб банківський сектор побачив у легальному гральному бізнесі повноцінних клієнтів. Це не лише підвищить рівень прозорості, а й створить мотивацію виходити з тіні.
Наша мета проста: зробити роботу в тіні економічно невигідною й операційно незручною. Для цього потрібна проактивна координація всіх відомств — і ми її вибудовуємо.
Наголошу, що нелегальний ринок не зникне за один день, але поступово втратить сенс існування, коли запрацює комплексна система — блокується реклама, перекриваються платіжні канали, відкриваються провадження і з’являється реальний моніторинг.
Паралельно легальний бізнес отримує нормальні робочі умови та зрозумілі правила, за якими можна планувати операційну діяльність і працювати без зайвих бар’єрів. Ми рухаємося саме в цьому напрямку.
КР: Про останні зміни до правил лотерейного ринку: яких результатів очікувати?
НД: Сферу лотерей передали Мінцифрі менше року тому. І за цей час ми спромоглися зробити те, що не вдавалося нікому впродовж 12 років. Ухвалили ліцензійні умови — базові правила, за якими може працювати лотерейний оператор: як проводити лотереї, хто може отримати ліцензію, у яких випадках проводити перевірки тощо.
Це справді революційна історія, враховуючи потужне лобі інтересів цього бізнесу
КР: Отже, що зміниться для гравця?
НД: Перш за все — це гарантія виплати і захист від шахрайства.
Кожен лотерейний білет матиме унікальний QR-код, за яким можна буде перевірити, чи він справжній, де і коли виданий. Так само будуть обліковувати кожен термінал, який реалізує білети — так гравець точно знатиме, що обладнання легальне і передає дані державі.
КР: Що зміниться для операторів?
Ліцензії видаватимуть виключно за результатами відкритого конкурсу. Із ключового — це повна електронна звітність. Кожна операція — від продажу до виплати виграшу — буде автоматично фіксуватися в системі.
Адміністратором електронної системи буде агентство ПлейСіті. Воно відповідатиме за прийом, обробку та контроль усіх даних, які оператори мають передавати в режимі реального часу. Тепер, коли ліцензійні умови для операторів лотерей нарешті прийняті, ми можемо запускати технічну реалізацію.
Просто для порівняння, зараз звітність операторів лотерей — це кімната в казначействі зі стаціонарним ПК і ноутбуком, куди раз на добу надсилають дані лише про тиражні лотереї.
Тож глобально старт реформи лотерейного ринку означає, що вперше держава отримає реальні цифри, гравець — зрозумілий продукт, а оператори — рівні умови й обов’язок працювати прозоро.
Щодо економічного ефекту: оператори лотерей понад 12 років не сплачували ліцензійних внесків.
Понад 200 мільйонів гривень втратив державний бюджет лише з 2021 року.
Зараз усе зміниться — щороку кожен оператор буде сплачувати за ліцензію 2 800 мінімальних зарплат (це понад 22 млн грн). Отже, від трьох операторів бюджет отримає +67 млн гривень на рік лише від ліцензійних платежів.
Сплату податків також не контролювали. А тут масштаби можна оцінювати у мільярди гривень, які залишалися в тіні. Зараз держава, завдяки електронній звітності, буде бачити реальну картину, тож податкові надходження органічно зростуть.
КР: І який Ваш головний прогноз щодо розвитку ринку наступного року?
НД: Головний індикатор того, що юрисдикція працює, — це наявність міжнародних компаній, які заходять на ринок. Сьогодні таких компаній в Україні немає.
Наше завдання — довести ринок до стану, який відповідає очікуванням глобальних гравців.
Що це означає на практиці?
- Перше — зрозумілі та прозорі правила.
- Друге — збільшення надходжень не за рахунок тиску на легальний сектор, а за рахунок того, щоб робота в «тіні» стала менш привабливою.
- Третє — зміни до законодавства.
Щоб повноцінно реалізувати цю реформу, потрібно оновити кілька ключових законів, які визначають правила роботи галузі.
Передусім — закон про азартні ігри. Його норми писалися під іншу реальність — без цифрових ліцензій, без переліку В2В-послуг.
Також у процесі його застосування виникають питання, які не можуть бути вирішені на підзаконному рівні і потребують внесення змін до закону. Ми хочемо оновити його так, щоб він відповідав сучасним принципам цифровізації і давав бізнесу зрозумілі, прогнозовані правила.
Далі — закон про державні лотереї, який глобально не оновлювався понад десять років. Він не дає державі контролювати мережу розповсюджувачів — а саме там відбуваються продажі й реальні обороти. Також закон дозволяє монополію трьох операторів, яка триває роками. Ми хочемо змінити це і відкрити ринок для міжнародного бізнесу.
Для цього ліцензійні умови ухвалили як тимчасові — на період воєнного стану плюс один рік, але не менш ніж на три роки. Цей час якраз потрібен, щоб оновити закон, прибрати монополію і відкрити ринок для інвестицій.
Зміни необхідні й до Податкового кодексу — нинішня модель оподаткування виграшів лише підштовхує гравців у тінь.
Також є питання з обрахунком бази оподаткування та сплатою податків організаторами азартних ігор.
І ще один важливий напрям — закон про рекламу. У ньому треба врегулювати в цілому правила реклами азартних ігор, посилити регулювання онлайн-реклами азартних ігор, щоб захистити неповнолітніх і не допустити агресивного просування азартних продуктів. Ми плануємо запровадити градацію штрафів за просування нелегальної реклами азартних ігор.
Мета цих змін — гармонізувати законодавство з сучасними цифровими підходами та елементарним здоровим глуздом. Це дасть змогу нарешті вибудувати прозорі, передбачувані правила для всієї галузі і створити умови, за яких бізнесу буде природно та вигідно працювати у відкритій, легальній площині.