Коли Дарсі Атаман прилетів до Києва тиждень тому з двома своїми художніми роботами, покликаними продемонструвати солідарність з Україною, він встиг поспати лише три години – сон перервала нічна повітряна тривога. Наступного дня, 25 листопада, він представив свої роботи в Національному університеті ім. Тараса Шевченка поряд із роботами інших митців з різних країн в рамках програми «Об’єднані мистецтвом» — культурній ініціативі, спрямованій на підтримку України за допомогою мистецтва. Програма, яка стартувала в Києві, продовжиться у Львові 1 та 3 грудня.
Два мистецькі проєкти, одна мета
Атаман, який є засновником програми музичної терапії для людей, які пережили конфлікт і травму «Make Music Matter» (Зроби музику важливою), привіз дві роботи: аудіовізуальний проєкт у стилі документального фільму під назвою «Ukrainian Artists United» (Українські митці об’єдналися) та текстильну інсталяцію під назвою «All the Love We Cannot Bear, Articulated» (Вся невимовна, нестерпна любов).
Канадійський художник розповів Kyiv Post про свою мету:
« На жаль, тут усі постійно відчувають біль війни, і минула ніч це підтвердила, але треба, щоб про це не переставали повідомляти в Канаді. Ми продовжуємо допомагати тут, тому що вдома ця історія дуже швидко забувається. Мистецтво провокує діалог, воно утримує речі в суспільній свідомості».
Аудіовізуальна інсталяція містить музику рок-груп і зображення художників, поетів та інших співтворців.
Гобелен, виготовлений з 30 фрагментів військової форми, на яких вишиті записи зі щоденника українського солдата, перетворює статистику війни на глибоко особисті, людські історії. Атаман так пояснив свою ідею:
«Цифри й статистика не зачіпають, але якщо винести цю картину на людський рівень, то можна щось відчути».
Гобелен був вперше показаний у вересні 2025 року в нью-йоркському офісі ЮНІСЕФ під час 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Фільм і гобелен є частиною широкого проєкту Атамана під назвою «Привиди не перетинають кордонів», який також включає скульптуру, виготовлену з металобрухту та уламків з фронту.
Від зон конфлікту до Києва – довгострокове зобов’язання
Атаман давно має справу з зонами конфлікту. Вже майже два десятиліття він веде гуманітарну діяльність у рамках програми Make Music Matter. Він побував у багатьох охоплених війною регіонах – зокрема, на Близькому Сході, у Східній Африці та Латинській Америці.
«Одне з найважчих речей для людей, які живуть у таких умовах, – це ізоляція, відчуття, що нікому в світі до них немає діла», – сказав Атаман. Він сподівається, що його присутність дасть людям «якусь надію… що ми все ще бачимо вас».
За його словами, люди, яких він зустрів У Києві, де постійно лунають сирени повітряної тривоги, надзвичайно привітні та щедрі попри щоденні травми, які вони переживають.
Чому цей проєкт такий важливий
Під час повномасштабної війни увага ЗМІ неминуче зосереджується на головному – масованих повітряних ударах, політичних подіях, змінах на лінії фронту. Менш значущі історії, щоденні страждання та особисті втрати часто залишаються поза увагою. Атаман зазначив, що такі події «навіть не залишають сліду», якщо вони не є достатньо драматичними.
Саме тому мистецтво – особисте, людське, емоційне – відіграє важливу роль. Своїми роботами Атаман прагне подолати дистанцію, яку створюють цифри та статистика. Його гобелени та фільми – це не лише документи війни, а й мости, що з’єднують людей на різних континентах, нагадуючи світовій аудиторії, що за кожним заголовком стоять реальні життя та історії.
Як зазначають організатори проєкту United by Art, в ньому культура виступає «універсальною мовою солідарності». Представляючи роботи міжнародних митців в українському контексті, ця ініціатива прагне посилити голос України у світі.
Погляд у майбутнє
Після завершення виставки в Києві, яка тривала з 25 по 27 листопада, роботи Атамана їдуть до Львова, де вони будуть виставлені 1 та 3 грудня в галереї Zenyk Art Gallery.
У рамках заходу також відбудеться відеопрезентація робіт грузинського художника Автанділа Ґурґендзізе та показ документального фільму «Паляниця» українсько-американської команди на чолі з продюсеркою Катериною Тимченко за участі американських вуличних художників і документалістів Трістана Джорджа, Бандіта та Джона Ешбо.