Росія розпочала нову хвилю інформаційно-психологічних та гуманітарних операцій на Африканському континенті. Під прикриттям освітніх конференцій Москва розбудовує інфраструктуру впливу, яка тісно переплетена зі спецслужбами та найманцями.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).
Як Росія будує мережу впливу в Африці
Одним із ключових елементів нової стратегії стала установча конференція Панафриканської асоціації викладачів російської мови та літератури, що відбулася у Каїрі. Цей захід став не просто науковим зібранням, а платформою для створення організаційної структури та розробки планів із просування російської мови в регіоні.
Було проведено круглий стіл, присвячений управлінню відповідними проєктами.
Важливу роль у цьому процесі відіграє Санкт-Петербурзький державний університет (СПбДУ), який активно впроваджує партнерські програми з африканськими країнами. На конференції представники вишу заявили про намір створити “професійну інфраструктуру” для викладачів-русистів.
У розвідці нагадують: СПбДУ давно став інструментом державної пропаганди. Саме цей заклад видав “Тлумачний словник мови Росії”, а його упорядники були довіреними особами Путіна на виборах та брали участь у редагуванні Конституції РФ.
Хто просуває інтереси Путіна в Африці
Культурна експансія відбувається синхронно з посиленням медійного впливу. Ще у вересні 2023 року Москва запустила “Африканську ініціативу” − інформаційне агентство, створене на базі залишків медіамережі ПВК “Вагнер”. Офіси цієї структури вже працюють у Нігері, Буркіна-Фасо та Малі − країнах, де правлять проросійські військові хунти.
Керівництво агентством здійснюють силовики: директор − співробітник ФСБ Артем Курєєв, заступниця − експрацівниця пресслужби “Вагнера” Анна Замараєва. Їхні завдання:
-
підготовка лояльних місцевих журналістів;
-
вербування африканців на навчання в РФ;
-
інформаційний супровід торгівлі зброєю;
-
піар діяльності “Африканського корпусу”.
Паралельно в інфопросторі розкручується тема присутності “Африканського корпусу” — підрозділу Міноборони РФ, який замінив “вагнерівців”. Особлива увага приділяється Центральноафриканській Республіці.
Водночас “Африканський корпус” вже встиг здобути погану славу в Малі. Під виглядом “боротьби з тероризмом” та надання “дружньої допомоги” російські найманці вчиняли воєнні злочини: катування, зґвалтування та захоплення заручників під расистськими гаслами.
СЗРУ застерігає африканські уряди: активне насадження російської мови може стати прелюдією до реалізації сценарію “захисту російськомовних”, який Кремль традиційно використовує для виправдання агресії.
Росія розгорнула інформаційну кампанію проти Ефіопії
У серпні Росія розгорнула інформаційну кампанію, спрямовану на африканські країни, після того, як Ефіопія відмовилася надати їй в оренду літаки.
У відповідь російська пропаганда почала поширювати “попередження” про можливу війну між Ефіопією та її сусідкою Еритреєю, яка є одним з найвідданіших союзників Кремля в регіоні.
Москва розгорнула інформаційну кампанію на африканських ресурсах після того, як Ефіопія відмовилася надати їй у “мокрий лізинг” (оренда суден разом з екіпажами) літаки свого державного перевізника Ethiopian Airlines. Йшлося про використання цих літаків для внутрішніх рейсів у Росії.
Аддис-Абеба мотивувала свою відмову необхідністю розвитку власної авіації, а також небажанням порушувати міжнародні антиросійські санкції.