Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що після припинення вогню з Росією Україна може отримати безпекові гарантії, співставні зі статтею 5 НАТО. Він назвав нещодавні дипломатичні переговори в Берліні важливим кроком уперед, водночас наголосивши, що ключові рішення ще не ухвалені.
В інтерв’ю німецькому суспільному мовнику ZDF у вівторок увечері Мерц зазначив, що консультації з європейськими партнерами та Сполученими Штатами суттєво просунулися в питанні того, як можна забезпечити захист України після завершення активних бойових дій — навіть без формального членства в НАТО.
Мерц зазначив, що останні дипломатичні переговори в Берліні стали помітним зрушенням, зокрема щодо готовності Вашингтона долучитися разом з європейськими партнерами до надання Україні післявоєнних безпекових гарантій.
«Ми навіть обговорювали гарантії безпеки за зразком статті 5», — сказав Мерц, маючи на увазі положення НАТО про колективну оборону.
За його словами, такі гарантії можуть передбачати створення демілітаризованої зони між сторонами, а також військову відповідь у разі відновлення російських атак. Водночас він наголосив, що ці заходи розглядають на період після припинення вогню, а не під час активних бойових дій.
«Поки що ми до цього не дійшли», — зазначив Мерц.
Коментуючи відмову президента Росії Владіміра Путіна допустити розміщення іноземних військ на території України, Мерц відкинув заперечення Москви.
«Путін багато чому сказав “ні”; у певний момент йому доведеться сказати “так”, коли справа дійде до припинення цієї війни», — заявив Мерц, додавши, що Україна потребуватиме захисту в післявоєнний період.
Втім, скепсис щодо цієї концепції не зник. Аналітики у США застерігають, що такі домовленості суттєво поступатимуться механізмам колективної оборони НАТО, оскільки не матимуть обов’язкової юридичної сили та довгострокової надійності.
Один із вашингтонських аналітичних центрів у сфері оборони застеріг, що післявоєнні гарантії без чітких механізмів реалізації можуть виявитися ані стійкими, ані дієвими, особливо якщо вони залежатимуть від мінливої політичної волі в західних столицях.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков у понеділок в інтерв’ю ABC News знову наголосив, що Росія «ні за яких обставин не погодиться, не підтримає і навіть не змириться з будь-якою присутністю військ НАТО на території України».
Кремль відкидає умови припинення вогню, Мерц підтримує замороження лінії фронту
Мерц торкнувся чутливого питання можливих територіальних поступок Києва, заявивши, що президент України Володимир Зеленський демонструє готовність розглядати нинішню лінію фронту — яку Мерц назвав «лінією зіткнення» — як основу для припинення вогню.
За словами Мерца, це означало б фактичне визнання російської окупації, але не юридичне визнання втрати територій, що суперечило б Конституції України.
«Рішення щодо територіальних питань має ухвалювати сама Україна», — наголосив він.
Мерц також зазначив, що Київ наполягає на сильних безпекових гарантіях саме для того, щоб не повторити помилок попередніх Мінських домовленостей.
«Тоді Росії довіряли, — сказав Мерц. — Ми знаємо, чим це закінчилося, принаймні з 2022 року».
Водночас Кремль швидко відкинув пропозицію Мерца щодо різдвяного перемир’я. Прес-секретар Кремля Дмітрій Пєсков заявив у вівторок, що Москва не погодиться на тимчасове припинення вогню, аргументуючи це тим, що воно лише дасть Україні час перегрупуватися.
«Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, яке лише дозволить Україні перевести подих і підготуватися до продовження війни», — сказав Пєсков.
Заморожені російські активи як інструмент тиску
Питання, чи зможе Україна й надалі фінансувати воєнні зусилля — і водночас уникнути болісних скорочень державних видатків, які могли б підірвати моральний стан і обороноздатність, — може вирішитися вже цього тижня в Брюсселі.
Лідери ЄС мають зібратися в четвер, 18 грудня, на саміт Європейської комісії, щоб подолати політичний глухий кут щодо використання заморожених російських державних активів на підтримку України, зокрема через можливу позику у форматі репарацій.
Мерц назвав цей план ключовим інструментом тиску на Москву. За його словами, перший етап — остаточне блокування російських активів у Європі — вже погоджено, що унеможливлює доступ Росії до цих коштів до завершення війни.
Відсотки, нараховані на ці активи, уже спрямовують на користь України, додав він.
Другий етап — залучення заморожених активів для фінансової підтримки України, зокрема через забезпечені кредити, — досі наштовхується на політичні перешкоди.
«Юридично це можна вирішити», — сказав Мерц, визнавши водночас наявність політичних застережень, передусім з боку Бельгії. За його словами, ці заперечення доведеться подолати.
Відповідаючи на запитання про шанси ухвалення політичного рішення, Мерц зазначив: «П’ятдесят на п’ятдесят, що нам це вдасться».
Зміна позиції США вимагає адаптації від Німеччини
Мерц охарактеризував зміну підходу Вашингтона до Європи як переломний момент, що вимагає від Німеччини стратегічного коригування.
За словами Мерца, коментарі віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції з безпеки на початку року підштовхнули Берлін швидше переглянути оборонні витрати та військові підходи.
«Нам довелося реагувати», — сказав Мерц.
Водночас він зазначив, що працює над тим, аби переконати Вашингтон у тому, що Сполученим Штатам також потрібні партнери.
«Подивившись на економічні дані в Америці, я можу уявити, що американці врешті-решт підійдуть до нас і скажуть: “Хіба ми не хочемо поговорити про деякі питання, які приносять користь нам обом??”» — додав Мерц.