Українська компанія, яка за контрактом мала виготовляти вкрай необхідні для фронту протитанкові та протипіхотні міни, привласнила майже три мільярди гривень бюджетних коштів ($69,8 млн). Натомість вона поставляла недостатні обсяги боєприпасів, які часто не спрацьовували, а інколи непередбачувано вибухали, повідомив у п’ятницю високопосадовець одного з правоохоронних органів Києва.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що його відомство провело обшуки та повідомило про підозру десятьом особам у цій справі. Про це він повідомив у дописі, який супроводжував відео, опубліковане на його особистій сторінці у Facebook.
Провідні українські медіа повідомили, що твердження Кравченка виглядають обґрунтованими, однак судові провадження у цій справі наразі ще не розпочалися. Відповідно до Конституції України, Офіс генерального прокурора є центральним органом, відповідальним за здійснення кримінального переслідування.
Незалежне видання Главком повідомило, що приватна компанія уклала п’ять державних контрактів із Департаментом військово-технічної політики Міністерства оборони, Агенцією оборонних закупівель та Командуванням логістики Збройних сил України на загальну суму понад 10 млрд грн ($230 млн) — за умови їх повного виконання. За цими контрактами передбачалося постачання понад 360 тисяч мін різних типів.
За словами Кравченка, його відомство розпочало розслідування можливого шахрайства під час виконання контрактів після того, як наприкінці 2024 року надійшли повідомлення від кількох підрозділів на передовій про «небезпечний дефіцит» мін, а також скарги на неналежну роботу боєприпасів, поставлених на фронт.
Він зазначив, що Офіс генерального прокурора зібрав переконливі докази того, що фігуранти справи використовували фіктивну компанію без виробничого досвіду для постачання Збройним силам неякісних мін, а також привласнювали авансові платежі за контрактами, за якими поставки взагалі не відбулися.
Замість того щоб спрямувати державні кошти на створення та налагодження якісного виробництва мін, посадовці компанії, за його словами, шукали «стороннє обладнання, яке згодом було переоформлене на інші компанії». За словами Руслана Кравченко, із десяти осіб, яким повідомили про підозру, чотирьох уже затримали.У разі доведення обвинувачень підозрюваним інкримінуватимуть завдання державі збитків на загальну суму 2,994 млрд грн ($69,95 млн). З них 571,3 млн грн ($13,29 млн) бюджетних коштів було витрачено на дефектні міни, поставлені на фронт, а ще 2,423 млрд грн ($56,36 млн), за даними слідства, були привласнені керівництвом компанії нібито для запуску виробничої лінії, яка так і не запрацювала.
До п’ятниці найбільшими справами про ймовірні зловживання у сфері військових закупівель в Україні були справа 2024 року щодо постачання ЗСУ близько 100 тисяч несправних мінометних боєприпасів на суму приблизно $40 млн та справа 2025 року про можливе незаконне перерахування $25–40 млн бюджетних коштів, виділених на виробництво військової форми. Судові провадження в обох справах тривають.
Руслан Кравченко повідомив, що розслідування його відомства триває з метою встановлення загального обсягу завданих збитків, ідентифікації всіх причетних осіб, повернення коштів державі в міру можливості, а також притягнення до відповідальності й отримання обвинувальних вироків щодо осіб, яких буде визнано винними судом. Згідно з українським законодавством, найсуворіше покарання за привласнення або інше злочинне нецільове використання державних коштів передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.Якщо суд встановить, що постачання несправних мін призвело до загибелі або поранення українських військових, причетним особам можуть висунути додаткові обвинувачення у ненавмисному вбивстві та/або злочинній недбалості. За цими статтями також передбачене покарання до 12 років позбавлення волі.
У звіті Кравченка не називали ані компанію, ані тип виготовлених мін. Водночас на кадрах відео, оприлюдненого разом із повідомленням, було видно схожу на стандартну для НАТО міну типу Claymore — пристрій розміром із пластину, призначений для зупинки піхотних атак шляхом ураження противника щільною хмарою сталевих кульок. У звіті окремо звернули увагу на проблеми з підривниками через недостатню потужність заряду.
У звіті не уточнювалося, чи застосовували протипіхотні міни безпосередньо в бойових діях. У разі їх використання вони могли б ускладнити або навіть підірвати оборону української армії, яка з кінця 2024 року зазнає переважно піхотних атак російських військових — саме проти такої загрози й призначені міни типу Claymore.
Експерти прокуратури, які провели незалежний аналіз мін, дійшли висновку, що вони непридатні для бойового застосування через низьку надійність, недостатню уражальну дію у разі спрацювання та небезпеку для військових під час поводження з ними. На інших кадрах було видно озброєних правоохоронців під час обшуків у приватних помешканнях, однак жодних пояснень щодо цих зображень не наводилося.
Опубліковані Кравченком записи розмов, за його словами, свідчать про те, що представники компанії самі визнавали проблеми з мінами: в одних випадках вони були небезпечними у експлуатації й могли вибухати самовільно, в інших — не спрацьовували так, як було передбачено.
Розмова між двома «ймовірно причетними особами» свідчить про те, що учасники ланцюга постачання були обізнані з недоліками мін, однак постачання бракованої продукції тривало. Опублікована агентством UNIAN розшифровка одного з обмінів демонструє роздратування й обурення співрозмовників.
Фігурант 5: «Добрий день! Що там за х***я там знову приїхала? Це що — вторинна сировина якась знову, виходить?»
Фігурант 4: «Конверсія прислала. Немає нормального продукту: шматки конверсійні, від розбору боєприпасів».
Фігурант 5: «Мені це вже остогидло. Не дай Боже, хтось підірветься — ми з вами будемо сидіти».
Звинувачення у системній корупції на найвищих рівнях української держави, зокрема у сфері контрактів на військові матеріали, переслідують адміністрацію президента Володимира Зеленського з моменту його обрання у березні 2019 року.
У листопаді 2025 року спалахнув новий скандал: з’явилися повідомлення про відкати та розкрадання за участю державної ядерної компанії Енергоатом та бізнесменів, тісно пов’язаних із високопосадовцями адміністрації президента Володимира Зеленського. На тлі звинувачень у корупції навколо «Енергоатому» у відставку був змушений піти давній соратник Зеленського й тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, а також міністри юстиції та енергетики України.
У грудні Зеленський оголосив про масштабні кадрові зміни й «перезавантаження» Офісу президента з метою «відновити довіру та децентралізувати ухвалення рішень». Його прихильники після цього заявляли, що адміністрація має намір посилити боротьбу з корупцією, зокрема зловживаннями у сфері військових контрактів.
Критики ж Зеленського стверджують, що остання хвиля призначень у керівництві його адміністрації є димовою завісою, покликаною відвернути увагу суспільства від масштабного розкрадання державних активів особами, призначеними чинним президентом.