У вівторок українські антикорупційні органи повідомили про розслідування за підозрою в хабарництві за участю голови парламентської фракції. Українські медіа та народні депутати пов’язують цю справу з колишньою прем’єр-міністеркою Юлією Тимошенко та її партією «Батьківщина».
Хто така Тимошенко? Про що йдеться в цій справі? І що каже вона сама?
Ось що відомо на цей момент.
Хто така Юлія Тимошенко?
Юлія Тимошенко, яка народилася у 1960 році, — досвідчена українська політикиня та одна з ключових постатей Помаранчевої революції 2004 року. У 2005 році вона стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра України, а також очолювала уряд у 2007–2010 роках.
Вона десятиліттями залишається однією з центральних фігур української політики: очолює партію «Батьківщина» та неодноразово балотувалася в президенти, зокрема на виборах 2019 року, де її опонентами були президент Володимир Зеленський і експрезидент Петро Порошенко.
У 2011 році Тимошенко заарештували та засудили до семи років ув’язнення через газову угоду 2009 року, яку вона як прем’єр-міністерка підписала з російським «Газпромом». Судовий процес широко вважали політично вмотивованим, а у 2014 році її звільнили після усунення з посади президента Віктора Януковича.
Що повідомило НАБУ?
13 січня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) заявило, що викрило керівника неназваної парламентської фракції, який, за версією слідства, пропонував хабарі іншим народним депутатам.
«НАБУ та САП викрили керівника однієї з парламентських фракцій Верховної Ради України на наданні неправомірної вигоди низці народних депутатів», — йдеться в повідомленні бюро, опублікованому в Telegram.
За даними слідства, підозрюваний нібито пропонував хабарі представникам інших фракцій в обмін на голосування «за» або «проти» окремих законодавчих ініціатив.
Хоча спочатку НАБУ не назвало підозрюваного, українські медіа швидко пов’язали справу з лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко.
Які обшуки проводили?
Українські медіа першими повідомили, що детективи НАБУ та прокурори САП проводять обшуки в центральному офісі партії «Батьківщина».
Народний депутат від партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко заявив у Telegram, що Тимошенко нібито вела переговори з кількома депутатами про перехід до фракції «Батьківщина» або неформальну співпрацю з нею в обмін на гроші.
За його словами, частина цих депутатів записала розмови й згодом передала матеріали НАБУ.
Згодом «Українська правда» з посиланням на джерела в політичних колах повідомила, що антикорупційні органи офіційно вручили Тимошенко повідомлення про підозру.
Тимошенко також підтвердила, що в офісі партії «Батьківщина» відбулися обшуки.
Що каже Тимошенко?
Тимошенко категорично заперечила звинувачення та назвала обшуки незаконними й політично вмотивованими.
«Щойно у партійному офісі «Батьківщини» завершилися так звані “невідкладні слідчі дії”, що тривали всю ніч. “Невідкладні слідчі дії”, що до права та закону не мають жодного стосунку», — написала вона у Facebook.
Вона стверджує, що до будівлі зайшли понад 30 озброєних силовиків, які не показали жодних документів і фактично «захопили» офіс.
«Востаннє таким чином до нас вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду… Зараз же не було й цього», — заявила Тимошенко.
Вона назвала ці дії «грандіозним PR-ходом» і заявила, що слідчі не знайшли нічого компрометуючого, однак вилучили її робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, які, за її словами, були офіційно задекларовані.
«Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення. Схоже, вибори набагато ближче, ніж здавалося. І хтось вирішив почати зачистку конкурентів», — додала вона.
У чому, за версією слідства, полягала схема?
Згодом НАБУ підтвердило, що вручило повідомлення про підозру керівнику парламентської фракції, однак і надалі не назвало цю людину публічно. Бюро також оприлюднило записи, отримані під час прослуховування.
За даними НАБУ, після того як у грудні 2025 року антикорупційні органи викрили окрему схему «продажу голосів», підозрювана нібито вирішила створити власну систему впливу в парламенті.
Слідчі стверджують, що підозрювана вела переговори з окремими депутатами, щоб сформувати «системний механізм надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань».
За версією НАБУ, йшлося не про разові хабарі, а про щомісячні авансові виплати, розраховані на тривалий час.
«Народні депутати мали отримувати вказівки щодо того, як голосувати, а в окремих випадках — утримуватися або взагалі не брати участі в голосуванні», — заявили в НАБУ.
Згідно з оприлюдненими записами, трьом депутатам нібито пропонували по 10 000 доларів на місяць в обмін на потрібні голоси. Опубліковані матеріали свідчать, що депутати голосували за звільнення міністрів за вказівкою, а окремі нові призначення блокувалися скоординованою відмовою голосувати.
Наприкінці відео НАБУ обличчя підозрюваної розмите, однак можна впізнати, що це — Тимошенко.
Як це пов’язано з попередніми справами?
Наприкінці грудня НАБУ та САП заявили, що під час спецоперації викрили групу народних депутатів, яких підозрюють у «продажу голосів» у Верховній Раді.
За даними видання РБК-Україна, серед фігурантів тієї справи — Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кисіль і Михайло Лаба.
1 січня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи у вигляді застави. Двох депутатів звільнили під заставу в 40 млн грн ($900 тис.) і 30 млн грн ($694 тис.), ще двох — під заставу по 20 млн грн ($463 тис.) кожного, а п’ятого підозрюваного — під заставу 16,6 млн грн ($384 тис.).
У НАБУ зазначили, що нова справа щодо керівника фракції з’явилася після цього розслідування.
Що, за словами Тимошенко, відбувалося під час обшуку?
Попри те, що їй вручили повідомлення про підозру, Тимошенко пізніше в четвер виступила у Верховній Раді та детально розповіла про обшук.
За її словами, правоохоронці прийшли до її офісу 13 січня о 21:30, коли вона перебувала там сама.
«Ввалилася величезна кількість людей в амуніції, зі зброєю. На 5 автобусах приїхали», — сказала вона, поставивши під сумнів необхідність такого масштабу втручання.
Вона стверджує, що їй не показали жодних документів, які б санкціонували обшук, і не надали доступу до адвоката.
«Усіх людей, які були в офісі – просто працівників – заблокували, у всіх без виключення забрали телефони», — заявила Тимошенко, додавши, що правоохоронці шукали сейф і вилучили задекларовані готівкові заощадження.
Вона також припустила, що її приватний телефон тепер можуть використати для оприлюднення «особистих або емоційних розмов».
Хто «зрадив» Тимошенко?
Як повідомила «Українська правда», у середу народні депутати з кількох фракцій обговорювали одне ключове питання: хто «зрадив» Тимошенко?
«Ні фракція “Слуга народу”, ні інші фракції не мали достовірної інформації», — зазначило видання.
Один із депутатів, якого цитує «Українська правда», заявив, що переконаний: лідерку «Батьківщини» «зрадила» народна депутатка Людмила Буймістер.
«Мовляв, не випадково та саме в день підозри Тимошенко [Буймістер] вийшла з її фракції», — йдеться в матеріалі.
Втім версія, яка поширюється серед депутатів, схоже, суперечить записам, оприлюдненим НАБУ.
За даними видання, на записах із прослуховування зафіксовано, як людина із голосом, схожим на Тимошенко, обговорює початок співпраці з лідером групи з трьох депутатів.
Заявлена мотивація ймовірної схеми зводиться до фрази: «Ми хочемо грохнути цю більшість».
«Українська правда» зазначила, що було б нелогічно намагатися послабити парламентську більшість, намагаючись купити голос депутата з власної фракції.
Якщо оприлюднені записи є справжніми, вони, ймовірно, фіксують спробу підозрюваної залучити до співпраці когось із периферії фракції «Слуга народу».
У разі успіху це могло б дозволити «вимикати» частину голосів монобільшості під час ключових рішень і дестабілізувати фракцію зсередини, пише видання.
Після понад десятка розмов із депутатами фракції «Слуга народу» «Українська правда» повідомила, що у фракції переконані: НАБУ не діяло навмання, вручаючи повідомлення про підозру. На думку депутатів, слідчі мали інсайдера — народного депутата, який допоміг задокументувати дії підозрюваної.
«Розуміючи це, лідери президентської фракції самі весь день намагалися вирахувати, хто ж тут у лавах “Слуги народу” записався в агенти НАБУ», — йдеться в матеріалі.
Усередині фракції одні підозрюють народного депутата Сергія Кузьміних, інші вказують на Олексія Кузнєцова — ще одного депутата, який раніше вже фігурував у справах НАБУ.
«Ми самі шукаємо. Це міг бути кожен другий. Думаю, співпрацюють, щоб самим не сісти. І у НАБУшників зараз є з кого вибирати», — сказав «Українській правді» один із впливових депутатів фракції «Слуга народу».
Еволюція риторики Тимошенко щодо Заходу
Останніми роками Тимошенко стала одним із найгучніших критиків того, що вона називає «втручанням» Заходу у внутрішні справи України — позиції, яка різко контрастує з її попередніми відносинами із західними урядами.
Центр протидії корупції зазначає, що 22 липня 2025 року Тимошенко проголосувала за законопроєкт, який фактично позбавив НАБУ та САП незалежності.
31 липня вона була серед невеликої групи депутатів, які не проголосували за відновлення повноважень антикорупційних органів. Того дня Тимошенко виступила з трибуни Верховної Ради, застерігаючи від того, що вона назвала «зовнішнім управлінням» Україною.
16 листопада 2025 року Тимошенко повторила ці тези на своєму офіційному YouTube-каналі, заявивши, що «корупція в крові стала можливою через монополізацію влади та зовнішній контроль».
За її словами, масштабні розкрадання під час війни стали можливими через так звану «корпоративну реформу», яка, як вона стверджує, позбавила українців можливості управляти власними ресурсами й державними монополіями, передавши їх під нагляд міжнародних наглядових рад.
Сьогодні Тимошенко критикує те, що називає «втручанням» Заходу у внутрішні справи України. У 2011 році США та ЄС засудили арешт Тимошенко та її подальше ув’язнення, назвавши справу політично вмотивованою. Вашингтон публічно закликав звільнити її та розкритикував те, що назвав політичним переслідуванням.
«Звинувачення проти пані Тимошенко та перебіг її судового процесу… викликають серйозні сумніви щодо відданості України демократії та верховенству права», — заявили тоді в Білому домі.
Низка європейських урядів також засудила вирок, висловивши обурення його суворістю. Тодішній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт назвав процес «політичним показовим судом».
Рада Європи, яка стежить за дотриманням прав людини в державах-членах, заявила, що у справі Тимошенко Україна фактично «криміналізує політичні рішення».
Її арешт широко вважали політично вмотивованим. Тимошенко звільнили за кілька днів після того, як Віктор Янукович у 2014 році втік з країни під час Революції Гідності.