Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив вердикт у справі «Бекіров та інші проти Росії». Рішення стосується порушення права на мирні зібрання щодо 43 мешканців півострова, які стали жертвами репресій з боку окупаційної влади.
Про це повідомила Українська Гельсінська спілка з прав людини.
ішення ЄСПЛ «Бекіров проти Росії»: визнання репресій в окупованому Криму
Цей вердикт є першим по суті рішенням в індивідуальних справах щодо збройного конфлікту. Воно офіційно підтверджує, що РФ здійснює адміністративну практику систематичних переслідувань жителів Криму.
Рішення не лише фіксує відповідальність Росії, а й створює правовий фундамент для майбутніх компенсацій потерпілим.
Обставини справи та репресії проти кримчан
Більшість заявників — кримські татари, які протягом 2014–2017 років виходили на протести проти окупації та репресій, захищаючи свою проукраїнську позицію.
За це їх піддавали адміністративному переслідуванню за законами РФ: багатьох затримували, доправляли до відділків та штрафували або арештовували за рішеннями нелегітимних «судів».
Активісти наголошували на порушенні своїх базових прав:
-
свобода зібрань та вираження поглядів (статті 10 та 11 Конвенції)
-
право на справедливий суд (стаття 6), оскільки процесуальні норми під час затримань ігнорувалися
-
право на свободу та особисту недоторканність (стаття 5), вказуючи на свавільний характер затримань.
Висновки Суду щодо законності дій РФ
ЄСПЛ чітко зазначив: поширення російського законодавства на територію Криму відбулося всупереч нормам Конвенції та міжнародного гуманітарного права.
Суд наглосив, що оскільки російські норми на півострові є незаконними, то будь-які заходи, що ґрунтуються на них, не можуть вважатися такими, що «передбачені законом».
Через нелегітимність самої правової бази, Суд навіть не бачив потреби аналізувати, чи мали дії окупаційної влади якусь іншу мету — втручання вже було визнано незаконним за своєю суттю.
Суд підтвердив існування сталої адміністративної практики РФ, що полягає у:
-
Забороні публічних виступів на підтримку України чи кримськотатарського народу.
-
Залякуванні та безпідставних арештах організаторів акцій.
ЄСПЛ резюмував, що репресії проти заявників були частиною організованої системи, спрямованої на придушення будь-яких проукраїнських настроїв та терор проти місцевого населення, зокрема кримських татар.
В результаті Суд визнав порушення статті 11 Конвенції стосовно всіх 43 осіб.